40-річного киянина до столичного Центру медицини сну, що розташований у пульманологічному відділенні поліклініки N4 Солом"янського району, привела мама. Жінка скаржилася, що син хропе й часто прокидається уночі. Чоловік нарікав на втому та слабкість.
— Більшість пацієнтів приводять родичі, — розповідає лікар Дмитро Донець, 31 рік. — Хворі не чують хропіння і не прокидаються, хоча крутяться. Можуть стогнати і хапати ротом повітря. Зате на ранок почуваються в"ялими і розбитими.
Хропіння — лише звуковий прояв синдрому апноє — це короткі зупинки дихання. Найбільше страждає кровоносна система. Згодом через нестачу кисню в крові у хворих може розвинутися інсульт чи інфаркт.
Причина недуги — занадто розслаблені м"язи піднебіння. Язик западає й перекриває трахею, через яку до легень потрапляє повітря. Людина кілька секунд не дихає. Коли ж рівень кисню у крові падає, мозок сигналізує про небезпеку. Людина, що спить, хапає повітря ротом.
— Пацієнти із запущеною формою апноє прокидаються кожні 3–4 секунди. Людина наче й спить, але насправді не відпочиває, — продовжує лікар.
Спати сидячи лікарі не радять
Каже, більшість пацієнтів або не лікувалися, або ходили не до тих спеціалістів. Найчастіше люди встигають побувати у невропатолога, який приписує снодійне. У кардіолога лікують високий тиск, бо на ранок він підвищений. До лора приходять зі скаргами на сухе горло. Лікар бачить почервоніння і приписує мазі проти запалення.
— Апноє буває і вроджений, якщо у хворого збільшені мигдалини чи викривлена носова перегородка. Тоді в дитинстві треба обов"язково зробити операцію, — пояснює Донець. — Нещодавно лікували такого хворого із села. Чоловік хропе з дитинства, всі звикли. Але ж він не висипається й постійно сонний. До нас він прийшов, як почав буквально падати з ніг. Через недосипання пацієнти сплять, де притуляться, навіть у черзі під кабінетом.
Щоб допомогти хворому у центрі застосовують "СРАР"-терапію. Людина спить з апаратом, який полегшує дихання. Він працює за принципом насоса, качає повітря до легень. Користуватися ним доведеться все життя. Коштує апарат від 500 до 1500 євро. Одного вистачає на 3–5 років.
— У нас хворі проводять дві доби, — пояснює лікар. — Першої ночі за допомогою датчиків фіксуємо насиченість крові хворого киснем, частоту дихання і пульсу. Другої — налаштовуємо апарат під хворого.
Тим, хто хропить, допоможуть подушка, на якій зручно спати лише на боці, розширююча наліпка на ніс або капа. Вона відтягує щелепу трохи вперед, аби язик не западав. Пацієнти називають її соскою. Кажуть, не дуже допомагає.
— А спати сидячи не раджу, — додає Дмитро Донець. — Людина все одно хропе, та до цього додаються опухлі ноги і біль у спині через неправильну позу.
Тренування сприяють спокійному сну
Еластичність м"язів ротової порожнини покращать тренування. Вони допоможуть уникнути хропіння на ранній стадії недуги. Лікарі радять тренуватися зранку та увечері, кожну вправу слід робити щонайменше 30 разів.
1. Якнайдалі витягуйте і втягуйте язик, потримайте 1–2 секунди.
2. Притисніть язик до нижньої щелепи на 10–15 секунд.
3. Закрийте рота і рухайте язиком у різні боки.
4. Натисніть на підборіддя і, ніби утримуючи його, рухайте нижньою щелепою вперед-назад.
3 
35413
Коментарі