— Торік згоріла вся хата, — розказує Іван Власюк із Івано-Франківська. — Коли почалася гроза, нас не було вдома. Блискавка вдарила у комин, пройшла всередину до каміна. Випалила всі меблі, спалила кришу. Пожежники приїхали швидко, але розряд був дуже сильний, усе вже горіло.
Протягом року господар ремонтував дім. З'ясовував, чому розряд влучив у його хату.
— Спеціалісти кажуть, блискавку до хати притягує металевий дах чи комин. Найчастіше вона вдаряє у будинки, не обсаджені високими деревами. Раніше люди садили біля хати клени, але зараз це не в моді, тому блискавка влучає у найвищу точку в дворі. Зазвичай у димар або коньок даху.
Я задумався над громовідводом. Звернувся у кілька фірм. Ціна системи — від 10 до 20 тисяч гривень. Для мене це дорого. Заліз в інтернет, почитав, що таке громовідвід, за яким принципом діє і як його можна зробити самостійно.
Найпростіший — це металевий вертикальний стержень на даху. До нього припаюють товстий дріт або трос — струмовідвід. Він опускається до самої землі й там з'єднується із заземленням — металевим контуром у землі. Усі матеріали обійшлись мені у 300 гривень, установили удвох із кумом. Хата пережила уже кілька потужних злив. Наче все слава Богу.
— За останні два роки попит на громовідводи суттєво зріс, — говорить львів'янин 23-річний Олег Денис, монтер систем блискавкозахисту.
— Якщо блискавка влучає в хату, може пропалити діру діаметром до 2 метрів. Якщо попаде в комин, заряд спускається по ньому до самої землі. Хата може загорітися, вийдуть із ладу всі електроприлади. Може вбити людину, якщо в момент грози вона торкалася якогось металу. Часто у сараях, де є металева загорожа, гине худоба. Установити примітивний громовідвід може будь-хто. Головне — ознайомитися з державними вимогами до них і стандартами.
— Альтернативою громовідводу є блискавковловлювач, — пояснює киянин 25-річний Сергій Ворвихвост. Він три роки встановлює блискавковідводи. — Вони надійніші від звичайних громовідводів, мають більший радіус захисту. Виглядають як традиційні стержневі, але з невеликим циліндром на самому верху. У тому циліндрі є електромагнітний пристрій. Він вмикається, щойно в атмосфері зростає напруга електричного поля і виникає загроза ураження. Уловлює заряди, які по струмовідводах відходять до заземлення і нейтралізуються. Можна додатково встановити лічильник і реально побачити, скільки разів у хату влучали блискавки.
3 метри завдовжки мають бути металеві пластини заземлення будинку. Їх забивають у землю на відстані три-чотири метри одна від одної та скріплюють такими ж пластинами, але тоншими. До створеного контуру прикріплюють струмовідвід. Заземлення нейтралізує шкідливий заряд.
Спрогнозувати місце удару блискавки неможливо
— Випадків ураження блискавкою будинків ніхто не фіксує і не аналізує, — розповідає Валерій Собчук, професор Вінницького національного технічного університету. — Тому неможливо точно спрогнозувати, куди і скільки разів вона влучить під час наступної грози. Все залежить від висоти будинку, місцевості, кліматичного поясу, вологості повітря, наявності поряд високих дерев тощо. У містах розряди влучають у висотні будинки, обладнані громовідводами. У селах — у високі дерева чи стовпи. Ключовим фактором є висота будинку. Однакові за висотою — однаково вразливі незалежно від матеріалу покрівлі даху. Я б не радив установлювати блискавковідводи самотужки. Кожен будинок має свої особливості, спеціалісти мають їх урахувати.
25 000 гривень коштує встановити на будинок "активну" блискавковловлювальну систему. Майже у 12 тис. грн обійдеться блискавковловлювач, іще у 5 тис. грн — зарядовловлювальний контур по периметру і на гребені даху, струмовідвід із мідного дроту і заземлення. У 8 тис. грн — монтаж системи.
2 
1
Коментарі