Минулий рік був найтепліший за всю історію спостережень у Європі, а останні шість років — найспекотніші у світі. В Україні температура зросла на 2–3°C. Достатньо опадів було лише в Закарпатській області. На решті території бракувало дощів.
Підвищення температури повітря маємо у всі сезони. Тому зростає ризик посухи. Більше сільськогосподарських земель потребуватимуть зрошування.
— Суттєво потепліло в Карпатському регіоні. Гори захищають низинні райони від арктичних повітряних мас з півночі. Створюється унікальний мікроклімат, як у кримських субтропіках, — розповідає 53-річний Михайло Бігун, експерт Одеського метеорологічного інституту. — Але всі регіони мають готуватися до кліматичних змін. Сигналом до цього є зменшення вдвічі врожаю буряків на Поліссі й огірків на півночі. Раніше ці культури були візитівками краю.
Природні зони в Україні змістяться з півдня на північ у найближчі 10 років, за прогнозами науковців.
— Полісся та Лісостеп майже перетворилися на степ. А його частини стали напівпустелями, — говорить Микола Гаврилюк, 70 років, заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики Національної аграрної академії наук України. — Змінюється географія культур. Раніше пояс вирощування цукрових буряків був на Поліссі, а зерновий — у Степу. Сьогодні майже ніде розводити цукрові буряки. А зернова група перекочувала в центральні області, де їх майже не вирощували.
У слабких врожаях винна не лише природа, а й люди. Не дотримуються сівозміни. Її зменшили вдвічі, коли в аграрний сектор прийшов великий бізнес. Чергують п'ять культур.
Щоб зберегти вологу, доведеться змінити глибину оранки, аби не випарувати з полів геть усе, прогнозує 42-річна Марія Колесник, заступниця директора "Проагро інформайшен компані". Традиційні технології стали неефективними, каже. Українські фермери мають учитися в країн із теплішим кліматом, звертати увагу на посухостійкі сорти.
Українцям варто приглядатися і до нетипових теплолюбних культур. Облаштувати систему крапельного поливу.
— У центральних областях замість капусти став добре родити виноград. Йому треба менше води й більше сонця. Варто брати приклад із Великої Британії. Вона втричі збільшила кількість виноградників. Виграє від продажу вина, хоча не була виноробним краєм, — додає Михайло Бігун.
— Треба забувати про великі ділянки огірків, перців і помідорів. Хіба на домашні потреби. Хто на цьому заробляв — має робити ставку на інжир, гранати, персики й манго. Для них комфортні подібні умови. А мандарини можуть замінити вишні в кожному українському подвір'ї. Можна озолотитися на оливках. Та треба бути готовим, що вперше вродять на сьомий рік після посадки.
Від потепління швидше поширюються шкідники. Їх доведеться виводити сильнішими препаратами. Хоч обробляти частіше не можна — речовини повинні вивестися до збору врожаю. Ймовірно, з'являться тропічні шкідники. Зате поменшає грибків — ті виникають у холодну сиру погоду. Але під час посух стає агресивнішою парша.
— Зміни клімату впливають не стільки на врожайність, як на якість картоплі, — розповідає Валентина Гордієнко, 51 рік, завідувачка лабораторії генетичних ресурсів Інституту картоплярства Національної аграрної академії наук. — Створили сорти для піщаних ґрунтів без поливу. Трійка найкращих новинок — картопля Княгиня, Мирослава та Скарбниця. Дають урожай за будь-яких умов.
Та масово збирати два врожаї всієї городини не вдасться. Для цього треба створювати надранні сорти. Зараз можна вирощувати тільки картоплю.
11 
1
Коментарі