четвер, 21 лютого 2008 15:21

Сирних коників чоловіки купують до пива

Автор: фото: Вікторія ЦИМБАЛІСТА
  Ганна Грепіняк із села Річка Косівського району Івано-Франківської області торгує цукерками-іграшками на Косівському базарі. Каже, що солоні фігурки з сиру можуть зберігатися 20 років
Ганна Грепіняк із села Річка Косівського району Івано-Франківської області торгує цукерками-іграшками на Косівському базарі. Каже, що солоні фігурки з сиру можуть зберігатися 20 років

52-річна Ганна Грепіняк із села Річка Косівського району на Івано-Франківщині готує цукерки з сиру у формі коників. Щосуботи на базарі в Косові продає їх по 50 коп.

— Такі коники — це символ гуцульського регіону, жодне велике свято без них не обходиться. На Великдень їх кладуть у кошик біля паски й несуть святити, — розповідає житель Косова 35-річний Андрій Чимкалюк. — Такого більше ніде не роблять, та й на Косівщині ліпити коники вже мало хто береться.

Ганну Грепіняк навчила ліпити фігурки мати. Своє вміння господиня хоче передати племінниці, бо має двох синів.

Щоб виліпити коників на суботній базар, вона заквашує сир у четвер. Бере 6–7 л свіжого не дуже жирного коров"ячого молока. Чим воно жирніше, тим менше сиру вийде.

— Найкраще до молока додавати спеціальну закваску — кляґ, що роблять зі шлунка молодого теляти. До сиру її треба не більше двох ложок. Та можна брати і молочний порошок, його продають у магазинах, — розповідає жінка.

Молоко ставлять на маленький вогонь, додають закваску або порошок, помішують. Воно розділяється на сир і сироватку. За 30 хв. сир відціджують і кладуть у тепле місце киснути годин на шість.

— Треба весь час пробувати, чи сир уже добре скис, чи ще трохи треба потримати. Але як перекисне, то є також зле. Цукерки будуть квасні, — веде далі Ганна Миколаївна.

Крім того, перекислий кришиться в руках.

— Ліплю свої коники на печі. Кладу на неї баняк води, щоб була весь час гаряча. У другій каструлі розводжу сіль у воді, аби там коники вистоювалися. На 2 літри води десь треба 150–200 грамів солі, — зауважує Грипиняк, — щипаю невеличку грудку сиру, кидаю в гарячу воду, там він плавиться. Коли бачу, що розлазиться по каструлі, забираю ложкою і швидко викатую катульку. Далі руками витягую ніжки, голову, вушка і хвіст.

До готової фігурки-коника майстриня викручує ще й упряж. Гарячий сир еластичний, тому й вигинається в різні боки.

— Деколи роблю ще й вершника на коні, але це на великі свята — Великдень або весілля. То трохи роботи більше.

Готову фігурку Ганна Миколаївна кидає в розчин солі. Тоді сир зберігається довше й має особливий смак. Нагадує сулугуні.

— Цукерки в мене переважно купують діти. Але беруть і чоловіки, кажуть, добре до пива. Із відра молока виходить до п"ятдесяти іграшок. Маленьких коників продаю по 50 копійок.

Більші цукерки-іграшки Ганна Грепіняк робить на замовлення. Велика фігурка довго не стоїть. Маленьку ж можна засушити і зберігати кілька десятків років.

Зараз ви читаєте новину «Сирних коників чоловіки купують до пива». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі