— Айвове вино має терпкий смак і витончений аромат. Єдиний недолік — довго готується. Але напій того вартий, — каже 42-річна Світлана Угорська із Чернівців.
— Із 10 кілограмів немитої айви видаляю хвостики, серцевини та зернята. Якщо цього не зробити, вино буде гірке. Натираю м'якоть зі шкіркою на дрібній тертці. Перекладаю в емальовану або пластикову посудину.
Розчиняю 500 грамів цукру в пів літра теплої води. Охолоджений сироп поєдную з айвою. Накриваю ємність марлею і залишаю на три дні в темному місці при кімнатній температурі. Кожні 8–12 годин перемішую. Протягом доби має забродити. З'явиться піна, шипіння, легкий кислий запах. Фільтрую сусло через марлю. Вичавлюю з м'якоті сік і викидаю її. На літр рідини всипаю 150 грамів цукру та 7 грамів лимонної кислоти й перемішую. Переливаю в скляний бутель. Заповнюю на три чверті, щоб було місце для піни. На горлечко натягую медичну рукавичку з діркою в одному пальці. Бутель ставлю в темне приміщення із температурою 18–27 градусів.
Через п'ять днів зливаю через трубочку 400 мілілітрів вина. Розчиняю в ньому цукор. Кількість залежить від одержаного вами соку. Я даю 50 грамів на літр рідини. Сироп вливаю в бутель і закриваю рукавицею. Через п'ять днів повторюю процедуру.
Залежно від температури, вино бродить 25–55 днів. Коли рукавиця здувається, напій освітлюється, а на дно випадає осад — процес закінчився. Акуратно переливаю вино в скляний бутель для дозрівання. Заповнюю доверху, щоб не було контакту з киснем. Герметично закриваю. Переношу в підвал із температурою 6–16 градусів на чотири-шість місяців для витримки. Це поліпшить смак. При появі 2–5 сантиметрів осаду фільтрую напій через трубочку. Вино буде готове, коли осад не утворюватиметься. Термін його придатності — до трьох років.
1 
1
Коментарі