середа, 12 липня 2017 16:52

Що саме народи отримують від видобутку копалин

Розробка надр сьогодні стає драйвером зростання економік багатьох країн

Залучивши інвесторів та світових лідерів виробництва до розробки українських корисних копалин, ми маємо заздалегідь знати, які саме надбання потрібні Україні з цього процесу. Тому зараз корисно подивитися, як саме укладають договори та що отримують інші країни світу від співпраці з потужними видобувними компаніями.

  Олег Кирилюк, в. о. Голови Держгеонадр
Олег Кирилюк, в. о. Голови Держгеонадр

Перш за все, напевно, слід сказати про гроші. Тому що часто трапляється думка, що за свої надра Україна має отримувати якось аж занадто багато. І ці сподівання нерідко знаходять своє відображення у бюджетах різних рівнів. Але відповідь на поставлене питання не є вкрай складною.

У світі давно відомо, що у видобувні проекти інвестують тільки тоді, коли є розуміння, що вони окупляться приблизно за 3 – 10 років та будуть приносити дохідність не меншу, ніж є прийнятною на світових ринках капіталу для країн, що знаходяться в процесі трансформації. Тому завжди всі видобувні країни орієнтуються в своїх фінансових бажаннях на світову кон'юнктуру ринків сировини та капіталу. В той же час ті країни, які просто підвищують збори, якщо в бюджеті утворився дефіцит, - здебільшого займаються переговорами, а не видобутком.

Але, крім грошей, країни отримують від співпраці з видобувними компаніями і не менш цінні речі, про які теж слід думати. Прикладом в цій площині можуть слугувати факти співпраці двох великих видобувних компаній у різних куточках нашої планети. Мова йде про Rio Tinto та Vale.

Логістика для видобутку надр та економіки

Наприклад, дуже цікавий проект було розпочато нещодавно в Африці, в Мозамбіку. План передбачає, що від вугільного родовища до моря, де буде розбудований термінал, прокладуть 912 кілометрів потужної залізниці. Її буде обслуговувати 85 локомотивів та 1962 вагони. Цей транспортний коридор збільшить експортний потік вугілля до 18 млн. тон.

Тобто за небагато часу в Мозамбіку буде створена видобувна та транспортна інфраструктура, яка цілком солідно буде виглядати навіть на фоні всієї нашої "Укрзалізниці" (21,6 тис. км основних колій) та Донбасу в цілому (до 40 млн. тон вугілля).

Крім того, спільний проект компаній Vale і Ports and Railroads of Mozambique (CFM) створить 4 тис. нових робочих місць. Та навіть не це найважливіше.

А важливим є те, що Мозамбік та сусідні країни отримають велику та потужну залізницю і глибоководний морський порт. І як показує досвід інших країн, потік вантажів по новій залізниці скоро може стати зовсім не малим на фоні об'ємів транспортування вугілля. І зрозуміло також, що в районах, досяжних до залізниці, прискориться економічне зростання та розвиток.

Автор: Expo Viva
 

Звичайно, Україна - не Мозамбік. У нас є потужна і розвинена транспортна інфраструктура. Але всі ми знаємо, що під час піків експорту врожаю та підвищення промислового виробництва наші залізниця, автодороги та порти часто виходять на край своїх можливостей. І виробники втрачають прибутки — не маючи можливості продати додаткові об'єми.

Тому і ми маємо всі можливості при укладанні масштабних угод на розробку надр розглядати варіанти побудови супутніх інфраструктурних об'єктів інвесторами. Адже цим шляхом ідуть інші країни і цілком успішно.

Показовим у плані розвитку супутніх проектів разом з видобутком надр є і підприємство компанії Vale в Бразилії. Воно, крім того, що дає зрозуміти нам, як супутньо розвивається важлива логістика, ще й показує розмір інвестицій, що вдається залучати в свої країни нашим конкурентам у галузі видобутку корисних копалин.

Автор: Vale
 

Так у завод і шахту S11D у Бразилії та залізничну гілку протяжністю 101 кілометр було інвестовано 14,3 млрд. дол. І вказаний виробничий комплекс вже запрацював у 2017 році. При цьому шахта і завод коштували 6,4 млрд. дол., а залізниця — 7,9 млрд. дол. А саме підприємство розраховане на роботу трьох виробничих ліній, кожна з яких зможе переробляти 30 млн. тон залізорудної сировини на рік. Що, звичайно, не порадує українських експортерів тієї самої продукції.

У той же час сьогодні в Україні ми ще маємо великі родовища, що вже використовуються або ще ні, де можливий запуск подібних великих виробництв. І тому ми вже зараз маємо аналізувати нормативну базу нашої держави, ставлячи собі питання: а чому не в нас запустили цей комплекс, чому не нам дістались ці інвестиції?! І звичайно що робити висновки з проведених досліджень.

Розвиток місцевого виробництва та регіонів

Рік тому компанія Rio Tinto, уряд Монголії та Turquoise Hill Resources затвердили наступний етап розробки родовища Oyu Tolgoi. Розмір інвестицій величезний, як для Монголії — країни, що має дуже скоромний економічний та промисловий потенціал — 5,3 млрд. дол.

При цьому там процес відокремлення корисних копалин йде комплексно — крім виплавки міді, відбувається ще й відокремлення від породи золота. Що, звичайно, збільшує дохідність проекту. Нова черга виробництва, що дасть руду з високим вмістом корисних речовин, стане до роботи у 2020 році.

Автор: Rio Tinto
 

При цьому промисловий гігант, що безумовно змінить бізнес-клімат та економіку всієї Монголії, вже в 2027 році виробить 500 000 тон міді. Таким чином уряд Монголії не просто домовився з інвестором разом заробити трохи грошей — він домовився багато більше — про практично гарантоване економічне зростання протягом десятиліття. Та про гарантований інтерес інвесторів до країни і її родовищ та бізнесів з боку найсерйозніших світових інвесторів. Що однозначно принесе економіці не менше інвестицій, ніж комплекс по видобутку міді та золота.

Показовим прикладом розвитку цілого регіону за рахунок одного проекту є й півострів Кейп-Йорк в Австралії. Там та сама компанія Rio Tinto видобуває боксити, що слугують сировиною для виробництва алюмінію. Так от у березні цього року компанія підписала контракти з місцевими виробниками на поставку багатьох необхідних речей. Таким чином підтримуючи виробництво і людей у місцях, де працює промисловий гігант.

При цьому загальній сумі контрактів міг би позаздрити не те що регіон, а навіть і більшість держав — 900 млн. дол.

І сьогодні навряд чи хто зможе сказати, що описані вище механізми не можуть або не повинні використовуватись в Україні. Вони не будуть відлякувати інвесторів — тому що в світі є приклади роботи подібних механізмів. Треба тільки заздалегідь зрозуміти, що і де додатково з видобутком надр ми хочемо розвивати та розбудовувати.

Зараз ви читаєте новину «Що саме народи отримують від видобутку копалин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі