Кабмін знайшов вихід

Різниця в ціні вугілля по Роттердам+ та його реальною вартістю на світових ринках буде компенсована не новим підвищенням тарифів для теплової генерації, а за рахунок повернення енергетикам минулих боргів

Чим далі, тим гірше

Україна входить в опалювальний сезон з рекордно низькими запасами вугілля. Згідно даних ДП НЕК "Укренерго" обсяги вугілля на українських ТЕС в півтора рази нижче ніж минулого року (1,058 млн тонн проти 1,567 млн тонн торік). Фактично, проходження осінньо-зимового періоду перетворюється на складне випробування для країни.

Блокада, що призвела до захоплення бойовиками українських шахт, що забезпечували третину вугілля для українських ТЕС, кардинально змінила ситуацію в забезпеченні енергоресурсами. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика весь антрацит тепер доводиться імпортувати. Попри вимушене зниження частки антрацитових ТЕС в структурі виробництва теплової генерації з 35 до 25%, енергетичні компанії не в змозі законтрактувати необхідні обсяги вугілля.

Основна перепона як завжди – гроші. Ціна, яка закладається в тарифах на закупівлю вугілля за формулою Роттердам+ наразі складає 2113 грн/т (база калорійності 5200 ккал), а реальні ціни на світових ринках суттєво вища.

 

Проблема в тому, що існуюча методика тарифоутворення на електричну енергію для ТЕС (Роттердам+) не відображає актуальну цінову кон'юнктуру ринків вугілля. Вона враховує ціни на європейському ринку вугілля за минулі 12 місяців на момент розрахунку і закладає їх в ОРЦ та тарифи на наступні періоди. За умов висхідного тренду на біржі (який спостерігається останній рік) така модель стає абсолютно недієздатною. Енергетики просто недоотримують кошти на закупівлю палива.

Це стосується як імпортного вугілля, так і вугілля, виробленого українськими державними шахтами, регуляторна ціна якого, згідно з розпорядженням Міністерства енергетики та вугільної промисловості, складає 2200 грн/т (що дорожче "роттердамського" тарифу на 87 грн на кожній тонні).

Ситуацію погіршує ще й той факт, що зі зменшенням навантаження на антрацитові блоки, більш інтенсивно працювали ТЕС які використовують вугілля марки Г. Воно добувається в Україні. Втім, вітчизняна вугільна промисловість досі не може оговтатися від цінових експериментів 2014-2015 рр, (коли вугілля змушували продавати нижче собівартості) і не здатна забезпечити потреби енергетики. Тож, імпортувати доведеться і антрацит, і вугілля газової групи.

 

В пошуках грошей

Найбільш простий спосіб фінансово забезпечити імпорт вугілля – відкорегувати формулу Роттердам+ в частині розрахункового періоду. Наприклад, знизити базу розрахунку з 12 до 3 місяців. Тоді б існуючі тарифи синхронніше відображали ринкові коливання. Втім, це складно з політичних причин – навіть вимушена корекція тарифів призведе до чергової хвилі критики влади з боку опозиційних політиків. Як це не парадоксально, саме тих політиків і партій, які півроку тому палко підтримували вугільну блокаду.

Кабмін пішов іншим шляхом – 18 жовтня на засіданні КМУ було прийнято Розпорядження "Про заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній теплових електростанцій". Воно передбачає отримання кредитів ДП "Енергоринок" у сумі 2 млрд грн для погашення заборгованостей перед тепловою генерацією. Кошти мають залучатись за кредитом в АТ "Ощадбанк" в доповнення до існуючих кредитних ліній. Джерелом повернення та обслуговування кредитних коштів визначається кошторис ДП "Енергоринок" на 2018/2019 роки (до запровадження повномасштабного ринку електричної енергії).

Таким чином, держава знайшла рішення не в збільшенні тарифу для ТЕС, а в частковому поверненні боргів перед генеруючими компаніями. Станом на 01.10.2017 заборгованість ДП "Енергоринок" перед підприємствами ГК ТЕС склала 9,3 млрд. гривень. При цьому, недоплати комерційного оператора енергосистеми виробникам енергії мали тенденцію до збільшення - з початку 2017 року приріст заборгованості ДП "Енергоринок" перед підприємствами ГК ТЕС склав 1,6 млрд. грн.

Заради справедливості слід зазначити, що борги ДП "Енергоринок" перед генеруючими компаніями мають об'єктивні підстави і обумовлені боргами споживачів перед дистрибуційними компаніями (обленерго), які збільшуються щорічно. Обленерго є по суті підприємствами, що забезпечують збір коштів для ДП "Енергоринок", і якщо споживачу не платять обленерго, вони не можуть платити в ДП "Енергоринок", а ДП "Енергоринок" не в змозі платити генеруючим компаніям.

Особливо складна ситуація з оплатою споживачами електроенергії виникла у розподільчих компаній, що працювали на територіях, контроль над якими повністю або частково втрачений (Луганське енергетичне об'єднання, "Донецькобленерго", "Крименерго", "ПЕМ-Енерговугілля", "Високовольтні мережі" тощо). Фактично ці компанії та ДП "Енергоринок" стали заручниками гібридної агресії проти України.

Втім, рішенні уряду Гройсмана має історичні аналоги – практика залучення кредитів ДП "Енергоринок" для часткового погашення боргів перед генеруючими компаніями існувала в 2014 році. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 р. № 1164, ДП "Енергоринок" залучав кредит 2 млрд. грн. в АТ "Ощадбанк" для погашення заборгованості перед ГК ТЕС з метою подальшого спрямування цих коштів на оплату вугілля.

Тож, все нове, зазвичай виявляється добре забутим старим. Хоча споживачів електроенергії цікавить, насамперед, не авторство ідеї, а відсутність віялових відключень електроенергії взимку.

×