Закон про реформування Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" має раціональну основу.
Таку думку висловив директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич у ефірі Українського радіо.
"Спробуємо розібратися, чому законопроект про реформування "Нафтогазу" поставив парламент на межу протистояння, що дуже схоже на кількатижневі протистояння навколо проблеми особистого голосування і навіть на скандальний мовний закон. У документі уряд пропонує депутатам дати згоду на роздержавлення об'єктів нафтогазового комплексу, які нині входять до сфери управління державного "Нафтогазу", - сказав Марунич.
Він зауважив,що у тексті законопроекту прямо вказується на те, що питання власності активів "Нафтогазу", зокрема магістральних газопроводів, можуть визначатися міжнародними угодами, а у разі ухвалення закону Кабінет міністрів матиме всі повноваження для створення спільного підприємства або консорціуму з іноземними компаніями з метою управління вітчизняною ГТС.
"Звісно, депутати, які готові грудьми стати проти ухвалення законопроекту про реформування "Нафтогазу", мають певні раціональні мотиви. Питання про чесність і прозорість приватизації державного майна, яка відбулася у 90-х роках минулого століття, є риторичними. Опозиція підозрює владу, що з останньою "священною коровою", якою залишається вітчизняна газотранспортна система, влада намагається зробити щось подібне і віддати всюдисущим олігархам. Так питання полягає у теоретичній площині. На практиці ж маємо вкрай неефективне управління, що входять до "Нафтогазу". 20-відсоткове падіння транзиту магістральними газопроводами лише з початку цього року, зменшення транзиту нафти більш ніж удвічі за останні декілька років і на додачу фактична стагнація державного газового добутку і щорічне скорочення видобутку нафти на 5-7%. Нафтогазовій галузі потрібні гроші для розвитку, інвестування яких держава не зможе забезпечити", - пояснив Марунич.
Коментарі
1