Економіст розповів, за рахунок чого в Україні можна збільшити зарплати

Підприємства в Україні скорочують свої програми модернізації виробництва й економитимуть на нових робочих місцях. Збільшення зарплат може відбутися за рахунок державних інвестицій в інфраструктурні та соціальні об'єкти.

Таку думку Gazeta.ua висловив експерт інституту Growford Олексій Кущ, коментуючи слова міністра економіки Тимофія Милованова про бажання підвищувати зарплату на 2 тисячі гривень щорічно та скоротити кількості безробітних з 1,5 мільйона до 900 тисяч.

"Економічна політика уряду фактично призвела до штучної кризи — Україна одною ногою перебуває в промисловій рецесії (спад виробництва. - Gazeta.ua). У жовтні виробництво впало на 5%. Україна перебуває в стані промислової дефляції (зменшення кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот, для підвищення їх купівельної вартості, зменшення цін на товари протягом певного періоду. За змістом і наслідками — протилежність інфляції. - Gazeta.ua). Вона складає 3-4%. До цього призвела монетарна політика Національного банку й Міністерства фінансів. За підсумками останніх місяців року відбулось падіння цін на промислову продукцію на рівні 3-4%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через неповернення ПДВ великі підприємства готуються до надзвичайної економічної ситуації

Підприємства економлять кошти на капітальних інвестиціях. Згодом це робитимуть за рахунок нових робочих місць і фонду оплати праці. Згідно статистики, у листопаді кількість безробітних зросла на 27 тисяч осіб. Вперше за останні декілька років", - каже Олексій Кущ.

Непродуктивне зростання доларового еквіваленту зарплати в Україні може бути змінено на правильний формат лише інвестиціями в продуктивність праці, вважає експерт.

"Інакше швидке збільшення валютного еквіваленту зарплат може призвести до скорочення кількості робочих місць. Наприклад, з 7-ми мільйонів штатних співробітників через певний час залишиться 6-6,5.

Протягом останніх десятиліть з виплатами пенсій та зарплат не було проблем. Навіть під час кризи 2008-го та гострих бойових дій у 2014-2015-му соцвиплати здійснювались. В іншому разі це означало б колапс бюджетної сфери.

"Держава скорочує власні інвестиції в інфраструктурні та соціальні об'єкти. Підприємства недоотримують частину доходів від державних замовлень. Починають сплачувати менший обсяг податків. Держава ще більше скорочує інфраструктурні та соціальні витрати. Маємо небезпечний причинно-наслідковий зв'язок", - каже економіст.

×