Як аграріям не втратити врожай через енергетичну кризу

6

З початком осені ціни на газ у Європі зросли до неймовірного рівня. Це завдало суттєвого удару українській економіці й поставило під загрозу закриття багатьох галузей промисловості.

 

Енергетична криза вдарила по всіх

Особливо постраждали виробники харчових продуктів, які з такими цінами на газ вимушені зупиняти роботу. Наприклад, Павлоградський хлібозавод — велике хлібопекарське підприємство у Дніпропетровській області — не змогло закупити газ за пільговою ціною на урядових аукціонах через обмежені обсяги пропозиції блакитного палива, тому припинило роботу.

З огляду на ситуацію, Кабінет міністрів запровадив державне регулювання на низку продуктів харчування. Чи спрацюють ці заходи, наразі не відомо. Бо ці продукти можуть просто зникнути з полиць магазинів, тому що встановлена планка націнки в 10% не покриває витрати торгівельних мереж.

Аграрії теж опинилися у складній ситуації. Хоча 2021 рік був для них вдалим. Рекордний врожай у 106 млн тонн зернових та олійних культур давав селянам надію на збільшення вкладень у бізнес і, як наслідок, отримання ще більшого врожаю вже в поточному році.

Ціни на добрива — астрономічні

Але початок аграрного сезону виявився занадто похмурим. Через значне зростання цін на ринку енергоносіїв вартість добрив стала захмарною.

 

За словами фахівця з продажу добрив агрокомпанії LNZ Ігоря Єрохіна, саме триває сезон закупівлі добрив азотної групи — селітри, карбаміду, КАС та сульфату амонію, які вносять навесні. Пік закупівлі буде наприкінці січня та в лютому. Але якщо у вересні 2021-го аміачна селітра, яка є своєрідним орієнтиром для інших добрив, коштувала 10-12 тис. грн/т, то сьогодні її продають за 26-28 тис. грн/т.

У високих цін на добрива — декілька причин. Зокрема, одна з них полягає у збільшенні попиту на них на світовому ринку до найвищого показника за останні 12 років. Тільки за 2020-2021 роки попит на мінеральні добрива зріс на 6%, оскільки багато країн почали вдаватися до заходів зі зміцнення власної продовольчої безпеки та почали збільшувати фінансування сільського господарства.

Також зіграло роль і зростання цін на продовольство в усьому світі. Це стимулює аграріїв збільшувати посівні площі з метою примножити прибутки на тлі високих цін. А розширення площ збільшує попит на добрива.

 

Водночас ціни на газ з літа минулого року в Європі різко зросли, а газ — основна сировина при виробництві добрив і займає майже 70% їх собівартості. Таке різке зростання цін на блакитне паливо змусило багатьох потужних виробників добрив обмежити виробництво.

Зокрема, восени торік американська компанія CF Industries зупинила заводи у Великій Британії, норвезька Yara International скоротила виробництво аміаку на заводах на 40%, а деякі з них — зупинила зовсім. Також зменшили виробництво Fertiberia в Іспанії, OCI — у Нідерландах. Скоротити виробництво довелося виробникам BASF і Borealis.

Таку ж ситуацію спостерігаємо й на вітчизняних підприємствах — через дорогий газ хімзаводи не завантажені на 100% потужності і в найближчий час не запрацюють на повну, аби забезпечити добривами всіх бажаючих.

Добрив не вистачить на всіх

Поки що аграрії, спантеличені такими захмарними цінами, з обережністю ставляться до пропозицій купувати добрива. Хоча початок сезону їх внесення вже скоро — перші польові роботи з внесення добрив на півдні України можуть розпочатися за три тижні.

 

Напевно, аграрії сподіваються на падіння цін на газ, яке може призвести до здешевлення добрив. Але поки що прогнози не надто обнадійливі. Раніше, ніж закінчиться опалювальний сезон, ціна газу навряд чи впаде настільки, що це потягне за собою суттєве здешевлення добрив.

А от дефіцит добрив наприкінці сезону їх закупівлі цілком можливий. Зокрема, й через підвищення попиту напередодні початку польових робіт. Компанія "Рівнеазот", що входить в азотний бізнес Group DF, повідомила, що в лютому-березні очікує різкого зростання попиту на добрива. Насамперед на аміачну селітру, яка є найпопулярнішим продуктом.

 

Тому фермери можуть зіткнутися не тільки з високими цінами на добрива на ринку, а й із ситуацією, коли їх буде складно купити.

А дефіцит може спровокувати новий стрибок цін.

Хто зволікає — той втрачає

Водночас, цього року зменшення посівних площ не очікується. Це означає, що попит на добрива буде високий. Тому не всі агровиробники зможуть забезпечити себе необхідними обсягами добрив за прийнятною ціною, і це загрожує зменшенням обсягів внесення добрив у посівну.

І найбільше від цього можуть постраждати саме невеликі аграрні компанії. Бо агрохолдинги зазвичай є гравцями на ринку газу, закуповують його влітку в період низьких цін і потім пускають на виробництво добрив.
А, за словами Ігоря Єрохіна, фермери із земельним банком до 5 тис. га зазвичай закуповують добрива безпосередньо перед термінами внесення у ґрунт. Тому вони через значне зростання цін на добрива постраждають найбільше.

 

При цьому вже виникають ситуації, коли виробники добрив, отримавши раніше за них оплату за "старими" цінами, відмовляються постачати продукцію споживачам. Аргументуюють це тим, що газ за цей час значно подорожчав, і ціна на добрива має бути вища.

Як зазначив Ігор Єрохін, компанія LNZ, тримає на своїх складах певний обсяг добрив, щоб фермер міг у будь-який момент спокійно приїхати й закупитися. А також завжди дотримується зафіксованих у контракті цін, навіть якщо це і зменшує прибуток.

Єдине логічне рішення для фермерів на сьогодні — не чекати подальшого погіршення ситуації, а забезпечити себе необхідною кількістю добрив, поки вони ще є у трейдерів і виробників.

"Ми всім радимо: якщо є можливість, то краще купити зараз. Бо пізніше може виникнути ситуація, що й купити не буде чого", — додає Каденюк.

×