— Це позитивне кінодослідження, яке багато чого викриває в подіях розстрілу Небесної сотні. Глядач має згадати ті дні, очиститися і відпустити, — розповідає продюсер Ігор Савиченко, 41 рік, про фільм "Бранці". Документальна стрічка 45-річного режисера Володимира Тихого 25 лютого виходить в український прокат.
Автори картини називають її документальним детективом. Головний герой Олександр — студент-біолог із Харкова. У лютому 2014-го він виносив поранених та вбитих з вулиці Інститутської. Під час цих кривавих подій у коридорі Жовтневого палацу Сашко побачив солдата внутрішніх військ. Такого ж, як сам, чорного від сажі спалених покришок, смертельно стомленого та розгубленого двадцятирічного хлопця. Вмовляючи його скласти зброю та перейти на бік протестуючих, Олександр усвідомлює абсурд того, що відбувається навколо. За кілька місяців після Революції гідності повертається до звичного життя. Їздить в експедиції Україною, досліджує міграції кажанів. Паралельно шукає однолітка, якого зустрів у Жовтневому.
— Молодій освіченій людині цікаво, що сталося з тим солдатом за рік, з соціологічної точки зору. Сашко мотається то в Краматорськ, то в Маріуполь. Врешті знаходить солдата вдома в селі на Миколаївщині. Той вже демобілізувався. Між ними відбувається певне примирення, — продовжує Савиченко. — У стрічці доволі легкий погляд на події кінця лютого 2014 року. Дивний фільм, місцями навіть кумедний. Однак саме так можна донести емоцію широкому загалу.
Не скажу, що в "Бранцях" лунає гомеричний регіт. Головний герой розповідає речі страшні, але з гумором. Коли глядач спостерігає таку реакцію на негатив, то не чекає негативу. Приходить очищення. Володимир Тихий як режисер завжди шукає нове слово в кіно.
Музику до фільму "Бранці" створив гурт "Океан Ельзи".
7 
35413
Коментарі