"Не впевнений, чи всі за кордоном зрозуміють жарт "Стріла в лоб — так стріла в лоб"

 

— Бачила в метро кілька днів тому чоловіків із мечами та в лицарських обладунках, запрошували в кіно, — каже киянка 25-річна Олена Мельник. У кінотеатр "Жовтень" прийшла на прем'єру фільму-казки "Сторожова застава".

— Думала, таке лише за кордоном буває. Коли актори переодягалися у сценічні костюми і влаштовували подібні рекламні акції. Чула, що в Америці так робили перед історичним бойовиком "300 спартанців". Сфотографувала українських богатирів уже зі спини. Не встигла взяти запрошення. Придбала квитки, бо фільм український.

"Сторожова застава" в прокаті з 12 жовтня. Картину зняли за книжкою Володимира Рутківського. Шестикласник Вітька через загадковий портал із нашого часу потрапляє в 1120 рік. Давньоруський богатир Ілля Муромець вважає, що це його зниклий племінник. Хлопець допомагає боронити сторожову заставу русичів від загарбників зі сходу. Вітя вчиться стріляти з лука, володіти мечем, звертається по допомогу до давніх слов'янських божеств — Перуна й Велеса, за сюжетом.

— А чого імена героїв переклали? Хіба фільм український? Ого! — дивується дівчина років двадцяти у восьмому ряду.

— Знаєш, що знімали на київській Троєщині? — питає хлопець у спортивному костюмі свою супутницю на іншому ряду. Відпиває з банки колу. — Я сам бачив, як декорації ті робили ще позаминулого року. А гори — точно Скелі Довбуша, одразу впізнав їх. Пам'ятаєш, як їздили?

Іллю Муромця в фільмі зіграв актор кам'янського театру Лесі Українки Олег Волощенко.

— Ілля не був Муромець, а Морімець. Це потім уже росіяни все перекрутили. Добре, що почали нам героїв повертати. Тепер хоч діти українським фольклором і міфами зацікавляться, — говорить Олександр Духній, 29 років.

Для того, щоби врятувати сторожову заставу, Вітя має перемогти страх висоти. На екрані він дереться на скелю. З ним піднімається старійшина дід Овсій. "Ти не сам, за тобою — увесь рід. Треба перебороти свій страх раз і назавжди, бо не можна тягнути його за собою все життя", — каже хлопцеві.

— Оце найбільш важливий момент фільму, — коментує Марат Чуснутдінов, 55 років.

— Психологи, щоб заспокоїти, завжди кажуть, що ти не сам. З самого початку зрозумів, до кінця не збагну український фільм. Я сам із Казахстану, в Києві по роботі. Бачив, як дівчата в залі заплакали кілька разів. Добре, що кожен знаходить у кіно щось для себе.

На екрані — вирішальна битва захисників застави з кочівниками. Вороги закриваються щитами.

— Згадав Майдан, — розповідає 32-річний Артем Білик. — Це вдруге за фільм. Спочатку було схоже відчуття, коли Вітя відлякував ворогів феєрверками. Чекав на картину рік. Показали героїчне минуле нашої давньої нації. Фільм можна демонструвати у світових кінотеатрах. Хоча не впевнений, чи всі за кордоном зрозуміють жарт "Стріла в лоб — так стріла в лоб".

У Полтаві "Сторожову заставу" презентують у кінотеатрі "Візорія". 12 жовтня на сеанс о 17:15 прийшли 30 глядачів. Віком 10–60 років.

— До українського кіно ставлюся скептично. Документальні стрічки в нас вже навчилися знімати, а з художніми поки що тяжко. Таке враження, що ті, хто ті фільми знімають, потім їх не дивляться, — каже 37-річний Олександр Поляков. Прийшов на прем'єру з дружиною та двома дітьми.

Біля кас фотографуються люди. Одна жінка одягнута в кофту з написом "Сторожова застава".

— Я заангажована особа. В сенсі — мама головного героя. Привела на прем'єру родичів і друзів, — говорить Юлія Клименко, 38 років. Її син Данило Каменський зіграв у фільмі Вітька. В цей момент дзвонить матері, розпитує про прем'єру. В березні 16-річний Данило потрапив у ДТП. 12 днів був у комі. На його лікування полтавці збирали кошти. Хлопцеві видалили селезінку.

— Пишаюся сином. Це його перша роль і одразу — головна. Знімальна команда допомагала. Не кинули й після аварії. Нещодавно Данила запросили працювати в київський Малий драматичний театр. Уже впорався з роллю у першій виставі, хоча театральної освіти не має.

Біля сходів розмовляють баба і дід Каменського — 62-річний Володимир та 58-річна Тамара Клименки.

— Онук натерпівся під час зйомок. Наприклад, сцену, де він прив'язаний до плоту лежить на болоті, знімали 6 годин. На вулиці 12 градусів, йому на спину фіксували зігрівальні пластини. Від однієї залишився опік. До зйомок він коня не бачив, а тут їздити верхи навчився. І пірнати не вмів раніше, як робить це в кадрі, — розповідає Тамара Олександрівна.

У Львові квитки на прем'єру "Сторожової застави" розкупили за тиждень до показу.

У "Кінопалац" приїхали актори й учасники зйомок.

— Ти бачила, де Данило Каменський? Мені треба в нього автограф взяти, — 13-річна Оксана Снігур тримає квитки на фільм і чорний маркер. Стоїть з двома подругами біля найбільшої афіші. Після сеансу актори пообіцяли зробити фотосесію із шанувальниками.

— Він у житті ще гарніший, ніж на екрані, лапочка.

— А правда, що ви ледь не померли на зйомках? — запитує струнка дівчина в актора Романа Луцького, 31 рік. Він зіграв богатиря Олешка Поповича. Стає ближче до чоловіка, усміхається і фотографується з ним. Світлину одразу публікує в соцмережі.

— Не зовсім, — відповідає Луцький. — Я багато тренувався — бився на мечах, їздив верхи. Але коли їхав на коні Орлику, той із розгону разом зі мною врізався в дерево. Я отримав синець на півобличчя, який гримери мусили постійно замальовувати.

— Фільм — бомба, суміш "Володаря перснів", "Гаррі Поттера" й ще купи схожих голлівудських стрічок, — говорить 24-річна Олена Максименко. Виходить із кінозалу з хлопцем. — Не сподобалося, що любовних сцен зовсім не було. Я все чекала, що Олешко з Росанкою поберуться, чи хоча б поцілуються. На жаль, самі бійки.

— Ну ти ж бачила, половина залу — підлітки й навіть малі діти, — каже її хлопець. — "Постільні сцени" тут були б недоречні.

За перші вихідні прокату фільм "Сторожова застава" переглянули майже 111 тис. глядачів.

×