Мер Харкова викреслив Сергія Жадана зі списку на літературну премію

 

Збірка творів харківського письменника 35-річного Cергія Жадана "Гімн демократичної молоді" посіла перше місце в переліку новинок, рекомендованих до читання в Німеччині. Книжка випередила "Анну Кареніну" Толстого, яка на сьомій позиції. Рейтинг склала німецька телерадіокомпанія Sudwestrundfunk, яка 30 років визначає рекомендовану до читання літературу.

— Книжка лірична, експресивна й має щось від анархізму, — каже голова експертної комісії 43-річна Іріс Радіш. — Це історія про Україну 1990-х, у період трансформації суспільства. Герої Жадана мають витончені бізнес-ідеї: хтось відкриває бюро ритуальних послуг, хтось продає візи й проституток. Для нашого читача це цікаво завдяки контрасту між розміреним життям німців і трохи хаотичним — в Україні.

За тиждень до цього мер Харкова 40-річний Михайло Добкін викреслив Жадана зі списку 29 митців-претендентів на премії міськвиконкому. Пояснив: під час помаранчевої революції він спалив книжку колишнього екс-губернатора Євгена Кушнарьова "Сто шагов по Харьковской земле".

Узимку 2004-го Жадан був комендантом харківського наметового містечка. Каже, до нього підійшов тодішній голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов. Вручив свою книжку. Сергій обіцяв її прочитати.

— Того вечора Жадан розпалював нею грубку, — говорить Михайло Добкін на засіданні міськвиконкому. — Книжки спалювали за інквізиції, фашизму й помаранчевої революції.

Письменник не заперечує, що спалив видання. Каже, хотів зігріти "майданівців".

Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад, не читати їх

— Мені невелике задоволення з рук Добкіна взагалi щось отримувати, — говорить він "ГПУ". — Мені ні Кушнарьов не подобався, ні Добкін. Це ганьба, що влада плутає літературу з політикою.

Про викреслення свого прізвища зі списку Жадан дізнався в Німеччині. У Франкфурті готують нове видання його творів. В Україну повернувся після Нового року. Тоді й оприлюднив відкритого листа харківському мерові.

— У мене вже є почесна грамота з вашим підписом. Мені її дали два роки тому. Ви ще особисто мали її вручати, — пише у листі. — Але чомусь не прийшли (можливо, дельфінарій будували, не знаю). Нагородили мене тоді "за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм". А головне — за "вагомий особистий внесок у розвиток і пропаганду вітчизняної книги та підвищення культурного рівня мешканців м. Харкова". Буде нагода — подивіться, там у слові "есеїст" зроблено дві помилки.

У грамоті чиновники написали "ессеіст".

— Кандидатів висуває фонд Бориса Чичибабіна, а гроші на премію дає міська влада, — пояснює вдова поета-шістдесятника Лілія Карась-Чичибабіна, 70 років. Вона керує фондом пам"яті свого чоловіка. — Якийсь абсурд: фонд — висунув, а мер — викреслив. Гадаю, є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад, не читати їх.

— Смішно, коли влада реагує на вчинки митців феодальними методами, — каже письменник 49-річний Андрій Курков. — Це нагадує дитсадок, коли слухняним дітям дають цукерку, а неслухняних ставлять у куток. Думаю, для Жадана ця премія не надто важлива. А Добкін знищив мінімум репутації, який мав.

×