Герої говорять сучасною буковинською говіркою

 

— Останні два роки про український театр говорити не соромно, — каже театро­знавець Ганна Веселовська, 56 років.

— Довгий час мали тотальне засилля московських антреприз, російськомовних театрів у Києві й інших містах. З українського глядач ходив або на якісь класичні твори, такі як "Кайдашева сім'я", або на відомих акторів. Цим інтерес обмежувався. ­Сьогодні ситуація змінюється. У публіки вже інша свідомість.

На сцені насамперед змінилася акторська гра. Стала максимально природна. Зникла фальш, штучність. Наприклад, князь Мишкін у виконанні Олександра Печериці у виставі "Ідіот" київського театру Івана Франка, за сюжетом — людина ХІХ століття, а за відчуттями — наш сучасник. Це не може не підкуповувати.

Ганна Іванівна називає найцікавіші вистави у новому театральному сезоні.

Київ, Молодий театр, "Куди піти", реж. Андрій Білоус

Гімназист Володя приїздить у гості до тітки. Сидить весь час у шафі, слідкує за оточуючими. Чоловіки зраджують дружин. Ті знають це і пліткують за їхніми спинами, аби не вмерти від нудьги. Численні мешканці будинку шукають примарне щастя, кожен по-своєму кидає виклик спокусам і прагне кохання. Юний Володя, спостерігаючи за цим, починає задумуватися про сенс життя? Художній керівник Молодого театру Андрій Білоус задіяв у виставі студентів свого акторського курсу. Іронічну й щемливу історію душевних страждань молодої людини створили за маловідомими оповіданнями Антона Чехова.

Найближчий показ: 6 жовтня

Львівський театр ім. Лесі Українки, "Боженька", реж. Ігор Білиць

Дія п'єси Валерія Печейкіна "Боженька" відбувається в закритій від світу авторитарній державі. Сучасний російський драматург хотів висловитися про політичний тиск у своїй країні, насильне нав'язування православ'я в його московській формі.

У виставі героями стають лісові звірі. Їх грають актори з табличками на грудях. На них написано, хто яка тварина. Галявиною, де живуть, керує миршаве Мишеня. Його піддані різних розмірів п'ють чай і регулярно ходять за кущик молитися. Живуть із вдячністю до володаря, який захистив їх від жорстокого зовнішнього світу. Життя звірів змінюється з появою кота. Вибудувана Мишеням система починає руйнуватися.

Найближчий показ: 14 жовтня

Київський театр ім. Івана Франка, "Земля", реж. Давид Петросян

Із двох синів батько любить старшого Михайла. Сава всіма силами бореться за увагу, готовий навіть убити рідного брата. З іншого боку, молодший син не хоче йти шляхом батьків, трудитися на землі. Байдужий до господарювання. Батько намагається вплинути на Саву, позбавивши права власності на землю.

Вистава — стислий варіант повісті 1902 року Ольги Кобилянської. Колись цей твір ставили з усіма етнографічними особливостями. У Давида Петросяна герої говорять не літературною мовою, а сучасною буковинською говіркою. Також режисер вирішує ввести ще одного персонажа — Землю. Вона не говорить, лише співає. Автентичні пісні в живому виконанні надають виставі особливого колориту.

Найближчий показ: 25 жовтня

Івано-Франківський театр ім. Івана Франка "Модільяні", реж. Ростислав Держипільський

Чоловік потрапив до божевільні. Називає себе італійським художником Амадео Модільяні. Лікарняна палата йому вважається то академією мистецтв, то вулицями Парижа, то богемним кафе.

Але є у виставі й персонажі зі справжнього життя — це лікарка, батьки дружини і жінка, яка самовіддано кохає і відчайдушно бореться з хворобою чоловіка.

— Це спектакль про те, як митець зіштовхується із суспільством. Намагається співіснувати з ним, поєднувати творчість із сімейним затишком, — так сформулював ідею постановки режисер Ростислав Держипільський.

Найближчий показ: 27 жовтня

Чернігівський театр ім. Тараса Шевченка, "Міріам", реж. Андрій Бакіров

Моновиставу грають у комірчині для декорацій. Режисер по-своєму прочитав драму Лесі Українки "Одержима". Міріам хотіла стати ученицею Христа, але через те що жінка, месія не прийняв її. Вона все одно зрікається багатства й рушає в дорогу за Ісусом і апостолами, за сюжетом.

Найближчий показ: 29 жовтня

×