"Їв недоїдки, які викидали собакам"

 

— Гратиму музику, яку в Україну ніколи не привозили, — каже американський блюзовий гітарист Влад Дебрянський, 46 років.

26 листопада музикант виступить у столичному Будинку актора.

Влад Дебрянський народився у Калуші на Івано-Франківщині. У 7 років почав грати на барабанах, із 13 опановував гітару. Брав участь у декількох львівських гуртах. Найвідоміший — "Клуб шанувальників чаю" Олександра Ксенофонтова. Закінчив з червоним дипломом Львівську політехніку.

— Мене запрошували продовжити навчання в американському Бостоні, але я обрав музику, — каже Дебрянський.

— 1993-го з ужгородською співачкою Анжелікою Коршинською їздили на фестиваль до Берліна. За компанію взяли з собою гурти "Скрябін" та "Мертвий Півень". Про нас написала "Нью-Йорк таймс". Я отримав безкоштовну стипендію від музичного коледжу Берклі. Це одна з найпрестижніших музичних академій у США. Тобто Бостон все одно в моєму житті з'явився. Грошей на дорогу не було. 700 доларів збирав по всіх знайомих. У тому числі в Ксенофонтова з Русланою Лижичко. Після закінчення навчання мав їхати в Німеччину працювати продюсером. Але виявилося, що мій радянський паспорт вже не дійсний. Опинився в нелегальному статусі. Ночував на лавці в парку нью-йоркського богемного району Іст-Віладж. Підробляв прибиральником, по 12 годин на добу мав труїти щурів у підвалах. Їв недоїдки, які викидали собакам. Продовжував розсилати резюме музиканта. Телефону не було. Вписав номер сусіднього "копі-центру", з працівниками якого встиг потоваришувати.

Одного дня до мене у парк під'їхав лімузин. З авто вийшли двоє афроамериканців у костюмах. Розмова була коротка. Провели до машини і дали послухати мою касету, щоб переконатися, що я — це я. Потім поїхали до офісу компанії звукозапису, аби підписати договір про співпрацю. Також відразу знайшли адвоката, який допоміг легалізуватися.

Листи в імміграційну службу США написали мої нові друзі, серед них Лайза Мінеллі.

Влад Дебрянський працював продюсером зірок американської музики. 2004-го вийшла його перша сольна платівка, яка посіла високі місця у джазових хіт-парадах.

Випустив у США 5 дисків. Живе у Лос-­Анджелесі.

— Складна ситуація після коледжу пішла мені на користь. Я відкинув усі ілюзії. Бажання щось комусь довести, здивувати. Зрозумів, що в житті треба бути важливим для суспільства. Не для того, щоб задовольняти чиїсь забаганки. А показати, що я можу дати музику. Якось до мене на концерті підійшла дівчина. Казала, що зробить для мене що завгодно, бо я врятував її матір.

Ігнорував фанатичку. Але вона дзвонила і дзвонила.

Ми зустрілися. Розповіла, що її матір хворіла на рак. Лікарі давали не більше трьох днів життя. Дівчина випадково у клініці мала з собою мій диск. На обкладинці — моя фізіономія.

Мама сказала: "О, мені подобається, як той мужчина виглядає". Попросила поставити диск. Жінці стало краще, за тиждень її відпустили додому. Невиліковна хвора прожила ще два роки. Дочка впевнена, що допомогла моя музика. Для мене це була найбільша нагорода.

Після Києва Влад Дебрянський 3 грудня виступить у Львівській філармонії. 9 грудня дасть концерт у коледжі ім. Сергія Прокоф'єва у Сєвєродонецьку Луганської області. Далі поїде з гастролями в Австралію, Сингапур, Таїланд і Південну Корею.

×