76-річний Анатоль Перепадя переклав українською збірку сонетів "Канцоньєре" італійського поета ХІV ст. Франческо Петрарки. Книжка на 284 сторінки побачила світ у харківському видавництві "Фоліо". Її наклад — 3 тис. примірників. У магазинах збірка з"явиться в середині листопада. А презентували її минулого понеділка у столичному Будинку вчителя.
"Канцоньєре" присвячена коханій Петрарки Лаурі. Цю жінку поет оспівував 40 років. До ХVІІ ст. у різних країнах світу "Канцоньєре" перевидали 200 разів. Українською переклали уперше.
— За часів СРСР твори авторів із Західної Європи перекладали лише в Москві, киянам таку роботу не довіряли, — розповідає Анатоль Перепадя. — Мій перший серйозний переклад — роман "Чужий" Альберта Камю пролежав у столі 30 років. Нині часи змінилися.
На презентацію книжки прийшло багато людей похилого віку. Вчителі зарубіжної літератури привели школярів.
— Учителька пообіцяла поставити гарну оцінку, — каже 15-річна Аня. Під час презентації вона тікає з зали.
— Кілька років тому я написав листа послу Італії в Україні. Просив у нього грошей на переклад Петрарки, — згадує Перепадя. — Звернувся до охоронця італійського посольства, аби передав його. Раніше робив так у французькому посольстві. А тут сказали, щоб надсилав листа поштою й нікого не діставав. Я так і зробив, та відповіді не отримав.
Згодом директор Італійського інституту культури в Україні Нікола Баллоні запропонував Перепаді тримісячну мистецьку стипендію в Римі для перекладу "Канцоньєре". Її отримують лише студенти, яким не виповнилося 30-ти. Та для 76-річного Перепаді зробили виняток.
— Щодня намагався перекладати по два сонети, — говорить Перепадя. — Коли щось не виходило, сідав на велосипед, довго катався і в голові складалися вірші. Працювати з сонетами Петрарки легко. Вони нагадують вірші Тараса Шевченка — та сама сюжетність, мелодика та чуттєвість. Переклав збірку за півтора року.
3 
35413
Коментарі