У київському видавництві "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" вийшла антологія "Сновиди". У ній — сни 80 письменників.
— Вирішили друкувати у цьому видавництві, бо воно останнім часом стало дорослішати, видавати серйозні книжки, — говорить поет і перекладач 22-річний Тарас Малкович. Його батько Іван очолює "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га".
— На обкладинці полотно польського художника Рафала Олбінського на оперу "Саломея". А не моя однокурсниця Оксамитка Блажевська, як дехто казав. Права на цю картину було важко отримати, але це того варте, — сміється Тарас.
Показує обкладинку, на якій ледь прикрита червоною матерією жінка стоїть на тлі відрубаної голови Івана Хрестителя.
— Після перечитування снів письменника Богдана-Олега Горобчука вночі бродив із ним по монастирях. І в кожному, як на зло, забував сумку. В Богдана-Олега часто бувають такі сни-бродилки. Але найстрашніші — у Владислава Шубінкова та Галини Крук. Я їх прочитав і не міг спати дві ночі.
Просить письменників, які прийшли, розказати свої сни.
— Гуляю Києвом, а назустріч іде Василь Стус, — підхоплюється з місця 42-річний Сергій Пантюк. — Я його ніколи не бачив, але у сні ми добрі знайомі. Радо вітаємося, тиснемо руки. Ніби живемо в одному часі й ледь не щодня бачимося. Він жаліється, що книжки у нього погано виходять. Я кажу: "Чувак, спокійно, я займуся твоїм піаром". Беру телефон, дзвоню. Буквально за кілька секунд виїжджає великий фургон, на якому намальовано Стуса і напис: "Стус — це круто".
— У моїй родині багато значення надавали снам, — продовжує. — Бабка казала, що у неї все життя по снах пройшло. В часи Другої світової її забрали в Німеччину. Там наснилося, що вона в своєму селі. Такий вітер звіявся, що все навколо позривав. Вона сховалася у своїй хаті й перечекала. Згодом відрила двері — а навколо пустка, тільки її хата стоїть. Написала про це своїй мамі, моїй прабабці. А та відписує, що, як німці відступали — все село розгромили, хати повалили. А їхня хата одна непошкоджена лишилася. Снаряд через солом'яну стріху наскрізь пройшов і вибухнув метрів за 100.
Насолоджується тишею, яка западає після його розповіді.
— Я написав деякі трактування снів для книжки. Вірю, що сни можна притягувати. Нещодавно на поминках письменника Олеся Ульяненка сказав, що померлі мені рідко сняться. От кого хотів би побачити — це свою бабку, яка сни тлумачила. Наступної ночі вона мені наснилася. Протягувала дві банки молока.
Антологія "Сновиди" має 416 сторінок. Коштує 35 грн.
7 
35413
Коментарі