Сьогодні доступ до решти світу стає вже легшим, вже не треба далеко їхати, щоб почути іншу мову чи побачити іншу культуру: все це у вільному доступі нам дозволяє дізнатися інтернет. У мову проникають багато чужорідних елементів. Це відбувається дуже стрімко і часом так неконтрольовано, що витісняються власні мовні одиниці. Читаємо в ЗМІ:
"Опозиція апелює до Європи", "Евфонія нашої мови зачаровує", "Цей інцидент безпрецедентний". Подібних формулювань - сотні. Перенасиченість такими словами не увиразнює наше мовлення, як дехто вважає. Вона, навпаки, ускладнює його та позбавляє самобутності. Українська мова має неосяжний словник, багатий на словотворчі засоби та синонімічні ряди. Слова можуть бути нейтральними, а можуть мати певну суб'єктивну оцінку, емоційне забарвлення.
Взяти для прикладу інцидент. Це і пригода, і випадок, і халепа, і подія, і сутичка, конфлікт… Стільки слів! І для кожного знайдеться своя унікальна ситуація. Так само як і замість "евфонії" знайдеться чимало і більш "евфонічних" слів: милозвучність, доброзвучність, гармонійність… і нам не обов'язково "апелювати" до когось, щоб вирішити свої проблеми. ми можемо шукати підтримки, просити, звертатися, оскаржувати.
Це не означає, що варто відмовитися від половини нашого лексикону, адже багато слів, таких як комп'ютер, телефон, магнітофон, плеєр вже надійно освоїлися в нашому словнику і не потребують відповідників. Просто треба пам'ятати, що наша мова має для нас численні засоби вираження будь-яких емоцій, переживань, бажань. Вона справді надзвичайно багата і красива! Варто лише навчитися помічати цю красу і використовувати всі її можливості.
2 
1
Коментарі
12