понедельник, 07 мая 2012 18:02

Ложку вазеліну щодня з'їдав його винахідник

"Я використовую вазелін щодня", - зізналася британська королева Вікторія 1883-го, коли надавала лицарський титул хімікові Роберту Чезбро. Назву вазелін як торговельну марку він запатентував п'ять років перед тим - 14 травня 1878-го.

Наукову кар'єру Чезбро розпочав у Лондоні: намагався виділили гас із сперми китів. Тим часом американці почали використовувати очищену нафту в промислових цілях - досліди Чезбро втратили сенс. Хімік емігрував до США. Наприкінці 1850-х зацікавився парафіноподібною масою, яка при видобутку нафти налипала на бурові установки й забивала насоси. Зауважив, що нафтовики змащують нею опіки й порізи.

У Нью-Йорку Роберт Чезбро взявся експериментувати з тим осадом. Зумів виділити з нього корисні складники й отримав желеподібну речовину. Змастив нею свої численні опіки й шрами, отримані під час дослідів. Рани доволі швидко загоїлися. Хімік додав ароматизаторів, назвав масу "нафтовим желе" й 1870-го запустив у продаж.

Аптеки неохоче брали винахід Чезбро в реалізацію. Він сам їздив штатом Нью-Йорк і вмовляв придбати "чудо-продукт". Цілі партії роздавав безплатно, щоб  викликати попит. Це мало що дало. І Чезбро збагнув: усе через невдалу назву "желе". У той час продуктів, пов'язаних із нафтою, люди сторонилися, бо ті асоціювалися зі спалахуванням і пожежами.

Нову назву - "вазелін" - хімік утворив  від німецького wasser - "вода" - та грецького elaion - оливкова олія. Хід із перейменуванням подіяв: вазелін швидко визнали незамінним при запаленнях, опіках та саднах. І не тільки. Акторки малювали собі вазелінові сльози. Художники наносили його на підлогу, щоб не забруднити її фарбою, рибалки - на гачки для приманювання риби, бейсболісти - на рукавички для пом'якшення шкіри, плавці - на тіло.

Сам Роберт Чезбро стверджував, що кожного дня з'їдав ложку вазеліну. Прожив 96 років - помер 1933-го.

 

16 травня 1717-го 22-річного юриста Марі-Франсуа Аруе на рік посадили в Бастилію - головну в'язницю Франції. Поплатився за свої вірші, у яких висміював казнокрадство й розпусну вдачу герцога Філіпа Орлеанського - тодішнього регента Французького королівства. Камеру в'язень перетворив на робочий кабінет, читав Гомера й Вергілія, створив епічну поему "Генріада" й завершив трагедію "Едіп". Мусив писати їх у книжках між рядками, бо паперу не давали. За клопотанням друзів Аруе за 11 місяців звільнили. Після успіху "Едіпа" герцог Філіп Орлеанський милостиво дозволив авторові присвятити п'єсу його дружині. Навіть поцікавився, чи добре творилося в Бастилії. Аруе подякував його високості за турботу, але попросив більше не допомагати з житлом. Незабаром він узяв псевдонім "Вольтер" і став одним із найвидатніших філософів-просвітителів XVIII століття. Його портрет французький художник Ніколя де Ларжильєр створив 1718-го - у рік звільнення з Бастилії

 

 

Ремісники побили цвіт французького лицарства

 

"Брюґґська утреня" - під такою назвою ввійшла в історію різанина в ніч на 18 травня 1302 року, напередодні Великодня, в місті Брюґґе у Фландрії. Нині це колишнє графство є північною частиною Бельгії. Тієї ночі там спалахнуло повстання місцевих ремісників проти французького панування. Загони городян-добровольців на чолі з ткачем Пітером де Конінком за ніч у місті вирізали 4 тис. людей. Прийшлі французи зазвичай ігнорували мову місцевих - фламандський варіант нідерландської. Тому повстанці вираховували їх так: кожен, хто не міг вимовити schild en vriend - "щит і друг" фламандською - повинен був померти. Убивали не лише французів, а й іноземців, які місцевою мовою говорили з акцентом. По всій Фландрії почалося полювання на французів.

До липня повстанці взяли в облогу замок Куртре, до якого тим часом підійшло французьке королівське військо. 13-тисячне піше ополчення графства Фландрія, у якому було всього 10 рицарів - професійних воїнів, відбило атаку французької кінноти. Із 7,5 тис. французів загинули понад половину. "Цвіт тодішнього рицарства був розбитий і принижений своїми слугами, найбільш низьким народцем у світі: суконниками, шаповалами й іншими ремісниками, які нічого не тямили у військовій справі, і яких усі нації зневажали за їхнє неуцтво, називаючи не інакше, як брудними зайцями", - побивався середньовічний хроніст. "Битвою золотих шпор" назвали ту свою перемогу фламандці, бо на полі бою зібрали із убитих ворогів 700 золотих острог.

Французький король Філіп IV Красивий після поразки під Куртре - нинішній Кортрейк на заході Бельгії - змушений був 1305 року підписати мир із графом Фландрії Робертом ІІІ і відмовитися від завоювання його країни.

Франко-фламандський конфлікт не згас і в новітні часи. Хоч до проголошеного 1830-го Королівства Бельгія ввійшли Фландрія та франкомовна Валонія, державною мовою у країні стала французька. Лише вона відкривала шлях до кар'єри. Фламандська ж, яку рідною вважали 2/3 населення країни, була загнана для хатнього вжитку. Обидві мови в Бельгії зрівняли в правах 1980-го. Тоді ж країну "федералізували" на два регіони: Валонію на півдні з офіційною французькою, та Фландрію - з нідерландською.

 

 

"Я не знаю, що й казати... Уперше говорю перед такою штукенцією. Добраніч!" -

розгубився винахідник грамофона й електричної лампочки Томас Едісон (1847 - 1931) під час першого в житті виступу на радіо 19 травня 1926-го. На вечорі в місті Атлантик-Сіті, який влаштувала Національна електрична компанія, його попросили сказати декілька слів у мікрофон.

 

65 гектарів

землі міг безкоштовно отримати громадянин США згідно із Законом про земельні наділи-гомстеди від 20 травня 1862-го. Право власності надавали після будівництва власникомна ньому житла. Закон мав сприяти заселенню малолюдних штатів тихоокеанського узбережжя - 10% території країни. Неофіційно називався "На Захід іти молодим!" Реєстрація запиту на земельну ділянку коштувала $10, на сьогоднішні гроші це $215. Кожен, хто її проходив, мав право обрати гомстед до душі. Тож часто-густо на ділянку із родючою землею претендували до 50 власників. Через це виникали локальні війни, відомі з ковбойських фільмів. Закон скасували 1976-го. За час його існування ним скористалися приблизно 2 млн сімей.

 

14 травня 1975 року київське "Динамо" завоювало перший європейський футбольний кубок для Радянського Союзу. У фіналі Кубка кубків розгромили угорський "Ференцварош" - 3:0. У матчі двічі забив Володимир Онищенко, закріпив перевагу Олег Блохін. 32 країни Європи спостерігали за трансляцією зі швейцарського Базеля. Після цього матчу УЄФА назвав "Динамо" найкращою командою світу, а Блохін отримав "Золотий м'яч" найкращого футболіста Європи. За 11 років команда повторила успіх.

Військово-транспортний літак упав на будівлю дитячого садка 16 травня 1972-го у Світлогорську Калінінградської обл. Росії. Загинули 23 дитини, двоє вихователів та восьмеро членів екіпажу.

19 травня 1932 року віце-консул Королівства Італії в Харкові Серджо Ґраденіґо надіслав своєму урядові листа "Становище з продовольством і дорожнеча. Озброєні банди в сільській місцевості". Повідомляв, зокрема, що в ресторанах тодішньої столиці Української СРР понад місяць до обідів не дають хліба. Жебраки на вулицях більше не хочуть брати грошей, бо не можуть купити їжу. Із сіл навколо Києва та Вінниці надходять чутки, що селяни, які раніше повтікали в ліси, згуртувалися в банди й нападають на склади та підрозділи Державне політичне управління при НКВС .

 

Сейчас вы читаете новость «Ложку вазеліну щодня з'їдав його винахідник ». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі