Сенсаційна новина прийшла з Ватикану. Тамтешні ідеологи вирішили поліпшити репутацію знаменитого євангельського зрадника Юди Іскаріота. Цей крок дозволить тлумачити його вчинок як частину божественного плану. Крім того, послабить традиційні серед католиків антисемітські настрої, втілені у хрестоматійному "євреї розіп"яли Христа". Схоже, Папа Бенедикт XVI дав на це добро. Що не дивно: примирення з юдаїзмом стало частиною життєвого плану колишнього члена "Гітлерюгенду".
Ця новина мене і тішить, і насторожує водночас. З одного боку, вона дозволяє в поганому помітити добре. А отже, скасовує "чорно-білу" реальність, де зрадник — завжди зрадник, а герой — завжди герой, навіть якщо він і був у чомусь падлюкою.
З другого боку, виникає спокуса поширити майбутні нововведення католицької доктрини на інші сфери. Наприклад, на українську історію ХХ століття. Відтак виявиться, що й Сталіна з Гітлером можна реабілітувати. Бо ж саме вони стали фактичними творцями соборної України в її сучасних кордонах. Парадокс, але ми зараз "маємо те, що маємо" завдяки горезвісному пактові Молотова—Ріббентропа. Чим не виконання одного з мільйонів Божих планів?
Часто я запитую самого себе:
добрий я чи поганий?
Далі — більше. Щербицький до нестями любив київське "Динамо". Кравчук носив їжу воякам УПА. У пошуках доброго в поганому, і навпаки, можна дійти до маразму.
Я мешкаю неподалік посольства Республіки Азербайджан і щодня помічаю букети нев"янучих квітів біля пам"ятника Гейдарові Алієву. Добрим він був чи поганим? Трохи далі — пам"ятник Станіславу Косіору, який у 1932—1933 роках морив українців голодом. Чи були і в нього добрі риси? Мабуть, були, адже пам"ятник і досі стоїть.
Часто я запитую самого себе: добрий я чи поганий? Коли засинаю — начебто добрий, коли прокидаюся — знову поганий.
3 
1
Комментарии
1