Банкова в облозі – 3: збити Арестовича

Тищенко міряв кроками кабінет і грався бейсбольною биткою. Подоляк осідлав стілець і теж про щось думав. Арахамія сидів у кутку і ні про що не думав. Йому заборонили

– Я запросив вас, панове, аби повідомити неприємну новину, – сказав Андрій Єрмак, глянув на присутніх і подумав: "Бл*дь, з ким доводиться працювати".

Тищенко міряв кроками кабінет і грався бейсбольною биткою. Подоляк осідлав стілець і теж про щось думав. Арахамія сидів у кутку і ні про що не думав. Йому заборонили, говорити без дозволу він боявся, і взагалі його запросили до кворуму.

– До нас їде ревізор із Брюсселя? – байдуже спитав Подоляк.

– Він від нас уже поїхав, – нагадав Єрмак. – І це гарна новина, що поїхав. Арестович – ось погана новина. Він іде в президенти. Що скажете?

– Так виборів же не буде! – стрепенувся Арахамія, подумавши, що його про щось питають.

– Ти, коли щось кажеш, цитуй першоджерело, – байдуже мовив Подоляк. – Тим більше, коли це слова президента. Це ж як "вийди звідси, розбійник".

Тищенко розвернувся і посунув до дверей.

– Коля, ти куди? – здивувався Єрмак.

– Так ось же людина сказала розбійникам вийти! – пояснив Тищенко.

– Господи, – зітхнув Єрмак. – От чому в Медведчука нормальний кум, а в мене – ти, Коля? Сядь.

Інших стільців не було, тому Тищенко зігнав зі стільця Подоляка.

– Ну, які думки? – без надії почути хоч щось запитав Єрмак.

– Знайти Шуфрича і дати п*зди! – вигукнув Тищенко.

– До чого тут Шуфрич? – байдуже спитав Подоляк.

– Коли щось робиш із Шуфричем, це подобається людям! І відволікає від того, що ми творимо херню! – пояснив Тищенко.

– Людям, Коля, – зауважив Єрмак. – Людям. А в Арестовича – не люди, а електорат. Хоч сто разів вибори скасовуй – електорат не скасуєш. І це для нас небезпека. Тому думай-те.

Й сам подумав про себе: "Якщо є, чим".

Далі буде…

Оригінал