Чи винен цирк, що депутати провалили мобілізацію?

Непрофесійність і некомпетентність - це не про цирк. Там професіонали. А от чому досі не відбувається справедлива мобілізація - питання до ВР

Активістів соцмереж в Україні неабияк обурив факт, що під бронювання від мобілізації потрапляють працівники державного підприємства "Дирекція пересувних циркових колективів України". В.о. міністра культури Ростислав Карандєєв навіть заступися за циркових акторів, а в їхній особі - за працівників сфери культури загалом. Зі слів чиновника, від початку повномасштабного вторгнення встановлений урядом алгоритм бронювання працівників сфери культури та медіа незмінний. Працівників театрів, музичних закладів бронювали й бронюють. Люди, зазначає пан Карандєєв, критично важливі культурі. Культура та медіа - критично важливі державі.

Варто зауважити: ця розтиражована в ЗМІ заява бумерангом вдарила по самому очільнику профільного міністерства. Небайдужі миттю нагадали панові Карандєєву, що він - тимчасова й випадкова людина на посаді. Професійний бюрократ, який тримається в кріслі за будь-якої влади. І взагалі, цитата, пиляє бюджети, хоча подібне закидають не лише членам уряду, а й головам селищних рад. Словом, будь-кому, хто вважається в Україні "начальством".

Серед тих небагатьох, хто підтримав очільника Мінкульту - видавець Віктор Круглов. Ось цитата: "Диригента симфонічного оркестру або артиста театру можна відправити на передок. Це точно надасть перевагу над російською ордою? Культура критично важлива не тільки для функціонування економіки, а й задля виживання нації. Саме тому працівники театрів, гуртів та інших закладів культури автоматично мають вважатися мобілізованими. На свій, культурний фронт".

...слова про культурний, економічний, освітній та інші фронти - словоблуддя та спроба уникнути відповідальності. Бо фронт один. Його довжина - 1 300 з гаком кілометрів. Там цілодобово гинуть і калічаться такі ж українці, як і працівники культури...

Але хоча саме на цю заяву відповіді не було, вона є вже давно. Військові не раз і не два обурено писали й казали: всі ці слова про культурний, економічний, освітній та інші фронти - словоблуддя та спроба уникнути відповідальності. Бо фронт один. Його довжина - 1 300 з гаком кілометрів. Там цілодобово гинуть і калічаться такі ж українці, як працівники культури. Ба більше: від першого для масштабного вторгнення воюють та, на жаль, гинуть актори, музиканти, танцівники, історики, поети. Остання категорія культурних діячів, як загалом письменники, здебільшого взагалі не приписані до жодної державної й навіть недержавної структури, котра дала б їм бронь. Хіба хтось працює в медіа.

Всі подібні дискусії - про справедливість, точніше - про справедливу мобілізацію. Аргумент на кшталт: "Чому режисер такий-то воює, такий-то чудовий актор загинув, а ви тут доводите своє право боронити якісь культурний фронт?" є залізобетонним. Перебити його неможливо від слова зовсім, тож мудрі люди намагаються подібних дискусій уникати. Та вже поволі прилітає і їм: ага, відмовчуєтеся, хочете відсидітися, пересидіти, так не буде. Ну і улюблене: "А ти, шановний, це все з окопу пишеш?"

Проте повернемося до початку й предмету розмови. Бо одні митці на фронті, а інші в тилу вже третій рік. І не завжди ті, хто не на нулі - злісні ухилянти. Але хисткої теми не торкалися, допоки не сплила новина про бронювання циркових артистів. Болісна й агресивна реакція активної частини суспільства в один момент знецінила цю категорію. Вкотре розгорнувши проблему ширше, ніж власне війна, мобілізація, бронь та ухилянство. Адже вкотре виявилося: цирк і тільки цирк відповідальний і за російське вторгнення, і за корупцію, і загалом за стан чинної влади. А забезпечуючи цирковим артистам бронь, влада лише дбає про захист своїх.

Цирк та клоуни отримали негативне забарвлення ще під час президентських виборчих перегонів 2019 року. Через комедійне амплуа кандидата Володимира Зеленського охрестили "клоуном"

Згадана паном Карандєєвим хвиля гейту в бік пересувних циркових колективів насправді не має жодного стосунку до питань, проблем та загалом перебігу мобілізації. Цирк та клоуни отримали негативне забарвлення ще під час президентських виборчих перегонів 2019 року. Через комедійне амплуа кандидата Володимира Зеленського охрестили "клоуном". А клоуни, відповідно, працюють в цирках.

Знецінення перенеслося на одну з найдавніших у світі акторських і загалом мистецьких, творчих спільнот і відповідно - видовищного мистецтва. Цирки, зокрема мандрівні, ті самі шапіто, з`явилися ще в Давньому Римі, тому вважаються складовою історії цивілізації як такої. У позаминулому столітті чимало цирків були меценатськими проектами, як ось зараз ними є інші видовища, включно з телеканалами.

У згадані вище передвиборчі часи колега кандидата Зеленського, теж на той час актор-комік Сергій Притула, безуспішно закликав не ображати клоунів. Адже клоун - достойна акторська професія, і хорошим клоуном ще треба стати. Але ні. Вже після обрання актора- коміка президентом його противники вправлялися і досі вправляються в дотепності, зображаючи його або в клоунському ковпаку, або - з круглим клоунським носом. Український парламент після формування там монобільшості з пропрезидентської "Слуги народу" ті ж самі дотепники охрестили "шапітолієм", і дотепер так називають. Зокрема, це "шапітолій" не готувався до війни, а тепер системно провалює таку потрібну мобілізацію. І взагалі всі біди нашої країни - не просто від непрофесійного владного складу, а саме від цирку, циркачів, шапіто.

Цирк і все пов`язане з ним, - мимоволі стало в Україні синонімом непрофесійності й некомпетентності. Хоча в цирковій трупі погані артисти якраз довго не затримуються. А неналежна підготовка може травмувати артиста під час вистави. Тому в цирку все в порядку. На відміну від владних інституцій, де давно панують подвійні стандарти

Цирк і все пов`язане з ним, - мимоволі стало в Україні синонімом непрофесійності й некомпетентності. Хоча в цирковій трупі погані артисти якраз довго не затримуються. А неналежна підготовка може травмувати артиста під час вистави. Тому в цирку все в порядку. На відміну від владних інституцій, де давно панують подвійні стандарти. Дію яких і відчувають на собі Збройні Сили - найважливіша сьогодні для існування України інституція. До речі, від військових я нічого поганого на адресу цирку не чув. Натомість є цілком обґрунтовані, хай емоційні заяви про сам принцип формування броні від мобілізації.

Артисти пересувного цирку потрапили під роздачу саме через панування подвійних стандартів. А не тому, що спеціально десь ховаються, фабрикують документи чи навіть тікають із країни. На їхньому місці може бути і навіть є будь-яка інша професійна спільнота, не лише мистецька. Перелік тих, до кого виникають претензії, буде збільшуватися рівно до того моменту, поки подвійні стандарти та рівніші серед рівних існуватимуть. На жаль, існуватимуть вони ще довго. Тому краще відчепитися від цирку, він ні в чому він не винен.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі