Бути чи видаватися: час зробити свій вибір

Обираючи стратегію боротьби з корупцією, треба нарешті вирішити, хто ми

Оголосити українську корупцію "російським ІПСО" – це дуже по-російськи. Це як називати вибухи "хлопками", а палаючий Кримський міст – "задимлєнієм". Улюблена російська гра – будувати потьомкінські дєрєвні і ховати проблеми подалі, аж поки проблеми не поховають самих хитросраких.

Вибираючи стратегію боротьби з корупцією, треба вибрати, хто ми. Якщо ми ментально рускі люди, тоді дійсно, корупції в нас немає, всі, хто говорить про корупцію, – ворожі агенти, а якщо раптом когось зловлять на корупції, він укладе парі і буде красти далі.

Але якщо ми не рускі, і красивий фасад не затуляє нам об'єктивну реальність, ми не повинні толерувати корупцію навіть в найменших проявах. Зараз інфоприслуга корупціонерів радісно рапортує, що зимові куртки для МО дійсно виявилися зимовими, тому розходимося, корупції немає.

При цьому факт, що "турецька" фірма належить племіннику депутата Касая, який працює в Комітеті з нацбезпеки та оборони, якось нашими білими пальто старанно замовчується. Але ж якщо державні замовлення родичам державних чиновників – не корупція, то що тоді корупція?

Що вибере українське суспільство? Бути чи видаватися? Толерувати корупцію, щоб не порушити єдність корупціонерів з політиками, чи бити по руках, щоб ці с*ки не крали у стікаючої кров'ю країни?

Для мене відповідь очевидна. А для вас?

Оригінал