Сіверськодонецьк може стати нашим Сталінградом

Ми наближаємося до моменту, коли Московія остаточно втратить перевагу

Ми перемагаємо на полі бою і ось чому.

Сіверськодонецьк дуже наглядно показав, як йдуть справи з резервами у нас і у них. Московити зайшли в Сіверськодонецьк і одразу після цього відправили свої резерви на інші ділянки фронту. Очевидно, ця ідея прийшла їм в голову не тільки через легендарну лапотну тупість. Резерви перекинули тому, що вони були потрібні, і їх ніде було взяти.

А як ЗСУ відбили окуповане? В місто зайшли два свіжих підрозділи і наваляли мавпам по самі помідори.

Коли досвідчені люди казали, що московити програли вже в момент перетину нашого кордону, це були не красиві слова, а тверезий розрахунок.

Кожен день цієї війни послаблює Росію і посилює Україну. Спочатку у них не вистачило сил атакувати Київ і вони сконцентрувалися на сході. Зібрали стотисячне угрупування і ... отримали ляща під Харковом. Потім вони забили на Харків і пішли оточувати угрупування ООС на лінії зіткнення з банановими республіками. Безуспішно. Тепер хочуть хоча б Луганську область окупувати.

Весь цей час вони атакували, атакували, атакували. Але все має свою ціну. Армія Московії видихається. Вона досі сильна і небезпечна, але її ресурси вичерпуються і не можуть бути рівноцінно поповнені.

Я не знаю, чи встоїть Сіверськодонецьк. Сподіваюся, так. В будь-якому разі війна іде за нашим сценарієм, а не за їхнім. ЗСУ не розгромлені всією міццю російської зброї. Навпаки, наша армія воює розумно, маневрує і завдає окупантам неприйнятних втрат по всьому фронту.

Треба розуміти, що Україна теж несе тяжкі втрати. Але є одне "але". У нас досі формуютья резервні частини. Воїни перших місяців війни вигризли для цього у ворога час. До нас їде і буде їхати нова, сучасна зброя.

Московити ж втратили велетенську кількість елітних частин. Вони втратили найбільш боєздатну техніку й тепер везуть сюди глибоко модернізовані Т-34. А головне, мобілізаційний потенціал армії загарбників неспівставний з мобілізаційним потенціалом нації, що захищає свою землю. Так, у них ще є найманці та якийсь час будуть. Але це вже "лучшиє із худших" — в бій пішли діди по 50-60 років і різні соціальні відходи, цінність яких у сучасній армії сумнівна. Вони не готові стояти насмерть, не готові помирати за ідею. Все, чого вони хочуть, — захоплювати міста без бою і мародерити. А коли замість цього тижні в окопах і смерть, смерть, смерть — ці воїни щвидко втрачають мотивацію.

Не можу сказати з упевненістю, що Сіверськодонецьк стане нашим Сталінградом, але передумови до цього є. Ми наближаємося до того моменту, коли Московія остаточно втратить перевагу та ініціативу.

Пам'ятаємо, яку ціну за це платять фронтовики. Віримо в ЗСУ. Навалюємо лаптям, де тільки можемо.

Оригінал