Потрібна деколонізація. Пушкіни і достоєвські мають піти за рускім кораблем
В Україні не має бути топонімів, що нагадують про поневолення московитами
Багато людей щиро не розуміли, навіщо була декомунізація. Давайте краще піднімати економіку, а не таблички міняти, казали вони. Який красивий пам'ятник Щорсу, казали інші. Це ж скільки треба витратити грошей на переіменування, рахували вони.
Московія – чемпіони світу з пропаганди. Ніхто не вміє краще маніпулювати свідомістю людей, ніж вони. Коли росіяни вдираються в українські міста, перше, що вони роблять – не відновлення електропостачання чи водогону, не ремонт і не забезпечення продовольством. У першу чергу московити повність змінюють топономіку і візуалізацію. Прибирають всі українські прапори, символи, таблички і вивіски та ліплять замість них свої. Ось і у Волновасі вони розбили меморіальну дошку "дідам, шо воєвалі" і перейменували вулицю на честь дохлої обізяни.
Коли росіяни вдираються в українські міста, перше, що вони роблять – прибирають всі українські прапори, символи, таблички і вивіски та ліплять замість них свої
Після війни, якщо десь залишаться вулиці жукових, конєвих, котовських, терешкових та інших руссо-комуністичних виродків – викорчувати їх, щоб не було і згадки.
Топономіка – важлива складова "русского мира". Російські топоніми дають ватнікам відчуття, що вони живуть на Московії, що їхній народ – московити.
Наша декомунізація – це не війна із табличками, а війна за свою національну ідентичність.
Переконаний, після війни треба провести не тільки декомунізацію, а й деколонізацію. Щоб в Україні не залишилося топонімів, що нагадують про поневолення України московитами. За щорсами і рускім військовим кораблем мають піти пушкіни, достоєвські, мендєлєєви і всі інші представники науки, культури і мистецтва окупантів.
Коментарі