Усик-футболіст – не найкраща ідея
Футбол – це не естрада і не політика, де за наявності грошей і бажання можна зробити зіркою хоч ведмедя
Майже місяць новина про те, що боксер Усик має зіграти у футбол за команду першої, а насправді другої української ліги із Житомира, проштовхувалася у втомлений від очікування війни український інформаційний простір. Автори цієї ініціативи думали, мабуть, що мільйони українців вмить забудуть про все, аби лише побачити сумнівної репутації боксера на футбольному полі.
Насправді все це виглядало позбавленою елементарного смаку пародією на фокуси майже столітньої давності, коли на цирковій арені у футбольну форму вдягали дресированих собак чи ведмедів, які кумедно буцали м'яча під дружній сміх глядачів. Навіть гірше – коли на ті старі циркові вистави з "ведмедями-футболістами" збиралися повні зали, то черг за квитками на футбольний матч за участю боксера Усика у Туреччині, де все це відбувалося, якось не спостерігалося.
Можна зрозуміти наших грошовитих співгромадян, які викидають купу грошей на "професійні футбольні клуби", які не цікаві нікому, окрім них самих. Ці люди прагнуть за будь-яку ціну привернути увагу до того, на що вони тратять гроші. Тому і пристали на сумнівну пропозицію вдягнути футбольні труси та футболку на боксера-важковаговика. Бо ж хочеться, щоб на їхні "клуби" хоча би хтось звернув увагу. Насправді смішний вихід Усика на футбольне поле нашкодив, насамперед, українському футболу, тому що боксер Усик встиг собі нашкодити і без футболу.
Люди прагнуть за будь-яку ціну привернути увагу до того, на що вони тратять гроші. Тому і пристали на сумнівну пропозицію вдягнути футбольні труси та футболку на боксера-важковаговика
І сам Усик, і ті, хто цю дурницю придумав та здійснив, так і не спромоглися збагнути, що футбол – це не естрада і не політика, де за наявності грошей і бажання можна зробити зіркою хоч ведмедя. На футбольному полі одразу видно хто чого вартий. Мається на увазі справжній футбол, а не гра для задоволення у вільний від основної роботи час. Ніхто не забороняє грати у футбол політикам, боксерам, блогерам, журналістам, артистам естради, кіно чи театру. Грати для себе, а не для глядачів.
Тому що футбол для глядачів – це тяжка щоденна робота, яка забирає купу часу, сил та здоров'я. Футболісти заробляють свій шматок хліба чесною працею і тому запустити до них когось "зі сторони" означає зневагу і до самих футболістів і до тих, хто вирішив, що не буде на футбольному полі смішним. Буде! Доведено Усиком!
Микола Несенюк, для Gazeta.ua
Коментарі