Хороші менеджери не підуть в Мінкульт. Шанси обісратися не зі своєї вини - високі

Знайдуть людину, яка взагалі не з цієї сфери і поняття не має, як воно все робе

Насправді з Міністерством культури ситуація майже патова. Хороших культурних менеджерів в нашій країні - катма. І практично усі вони такого штибу люди, які не підуть працювати в теперішній уряд. Просто з почуття огиди.

Це якщо емоційно. Та і з прагматичної точки зору - сенсу немає. Шанси обісратися зовсім не зі своєї вини - безпрецедентно високі. Тому є шанс, що знайдуть когось на кшталт теперішньої очільниці Держкіно Марини Кудерчук. Тобто людину, яка взагалі не з цієї сфери і поняття не має, як воно все робе.

Для любителів поговорити про те, що міністерство взагалі треба закрити. Вибачте, але це думка близька до "а давайте поїдемо в кафе "Ластівка", дої**мося до армян і п**ди їм дамо". Культура - сфера, яка потребує такого ж управління, як і економіка, освіта чи сільське господарство. Но у нас же всі митці. Або мислять як митці. Вважають, що культурка - це сів за друкарську машинку, налив віскі, запалив сигару і щось там митиш.

Таке сприйняття виробила зокрема і традиція призначати на посаду міністра культури як не акторів, так співачок. Ступка, Білозір, Нищук, Дзюба. Або якісь функціонери із совєцьким душком типу Кириленка, Кулиняка чи Новохатька. Вони або взагалі не вміють керувати, або керують по-радянськи. А це у сфері культури проявляється найбільш огидно. Усіми цими фразами штибу "Село - колиска української духовності".

Образ Мінкульту як недолугого і непотрібного міністерства сформувався завдяки його очільникам. І принципу їхнього призначення

Образ Мінкульту як недолугого і непотрібного міністерства сформувався завдяки його очільникам. І принципу їхнього призначення. Власне, саме у це відомство призначалися люди за улюбленим принципом теперішньої влади, але до того, як це стало модним. Тому як можна серйозно сприймати міністерство, якщо очільником стає людина лиш тому, що була ведучим на Майдані? Чи співала пісню: "Не в тому річ, не в тому річ, що горобина плаче ніч".

А в мене є душа, і я люблю співати,

Ще вірші я пишу про Україну...

Тому серйозне ставлення до Мінкульту з'явиться з появою у ньому серйозних керівників. Але, боюся, що це не у нашому випадку. До того ж, повага до культури (і науки) притаманна країнам із іншим рівнем розвитку. Роблю ставку на Поплавського.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі