Російськомовні друзі, сприймайте українську як можливість, а не загрозу

Рідна, але вивчена

Я народився у переважно російськомовному місті Києві.

Російська була мовою мого дитинства, переважно мовою родини, мовою вулиці і школи. Моя бабуся була вчителькою російської мови в інтернаті, я вчився в російськомовній школі імені Пушкіна

Українська з'явилася значно пізніше, у Могилянці. Вона входила в моє життя спочатку через книжки, потім через спілкування. Зараз я говорю здебільшого українською. Книжки я пишу тільки українською.

Українська мова для мене - рідна, але вивчена. Думаю, ця формула близька для багатьох людей нашої країни.

Я пишу це для тих російськомовних друзів, які вважають, що зараз йде "насильницька українізація" (через майбутній закон про мову і не тільки), атака на російську мову і т. д. Я думаю, ці страхи перебільшені: ніхто від вас російської мови не забере. Київ продовжує бути переважно російськомовним містом, і буде ще довго. Для мене - на жаль, для когось - на щастя - але так є. Наші діти (навіть з україномовних сімей) між собою спілкуються здебільшого російською - і так буде ще довго. Всі ми можемо нескінченно багато читати російськомовні книжки і дивитися кіно російською.

Але я своїм досвідом ділюся ось для чого. Для мене, людини з російськомовним дитинством, українська мова відкрила ще один світ і ще одну культуру. Офігенно класну культуру. Вона стала ресурсом, який грає в плюс, а не в мінус. Просто ця мова і досі потребує підтримки. Для того, щоб змогти відкривати по-справжньому нові світи.

І для вас це також, я впевнений, стане плюсом. Бо, виявляється, є безліч цікавезних українських книжок, українських перекладів, української музики, українського театру, українського кіно і тд. Ще один світ.

Просто сприймайте це як можливість, а не як загрозу.

Текст є постом автора у мережі Facebook і не написаний спеціально для Gazeta.ua. Текст передруковується з дозволу автора

Оригінал