Рабство в Україні сьогодні та лютий звір "Демократія"
Дивна у нас влада. Як розуміти відміну презумпції невинуватості за адміністративні порушення? Чому? Так розумно і раціонально? Тоді чому цього не було зроблено ще 24 роки тому?
Складається враження, що Яценюк і його підлеглі прийшли до влади з одною метою: дискредитувати демократію, показати її худющим, голодним, злим звіром, від якого треба тікати подалі і якнайшвидше. Складається враження, що політика уряду намагається сформувати в українців ненависть до Європи та США через недосяжність їхнього рівня, посіяти в українцях вбивчий комплекс неповноцінності перед провідними суспільствами світу, сформувати впевненість, що українці нікчеми, які не здатні ні на будівництво держави, ні на самозахист, ні на якусь елементарну гідність.
Вже скільки років нам натякають, що нам треба "Рюрик" в образі ЄС чи в образі Кремля, бо ми нездатні будувати державу, бо ми всі "совкові", бо ми всі "політичні імпотенти". І що робить Порошенко? Він запрошує в Україну іноземців, які не є топовими політиками чи експертами в області державного управління. Чи не для того, щоб показати їхню неефективність? Виключенням є хіба що Ека Згуладзе. Але вона позбавлена абсолютної свободи в своїй діяльності і працює в рамках того, що їй дозволено.
Таким чином, влада дискредитує "Рюрика", щоб вбити в українцях надію хоч би на іноземного політика, який прийде і наведе лад. Тобто, мета нашого уряду – вбити будь-які надії українців на покращення свого становища, на становлення нормальної, правової держави з більш-менш гідним життям. Іншими словами, влада виховує з українців покірну замучену, бідну і матеріально, і духовно націю, якій хоч би хліба і вже добре.
Якщо взяти президента Леоніда Кравчука. Патріот України цей сивоволосий "мудрець", якому сьогодні ледве руки не цілують? Ну, безумовно. Йому по всій Україні, прийде час, поставлять пам'ятники. Але якщо подивитись на його роботу на посту президента України і оцінити її по-чесному, то не виникне думка, що Кравчук вбивав Україну вже з моменту її народження? При чому вбивав свідомо, наче дотримуючись стратегії по знищенню держави. За Кравчука була знищена економіка, військовий потенціал, продавались стратегічні об'єкти, частина доводилась до банкрутства. Тобто, якщо чесно оцінити, то відбувався процес не державотворення, а знищення. Чому?
Потім був Кучма. Він продовжував політику Кравчука і лише під тиском інтелігенції та громадськості щось більш-менш доводилось Кучмі робити в інтересах народу. Але якщо і політику Кучми чесно оцінити, то чи будував він державу?
І ось сонце піднялось над Україною. В Україні до влади прийшла команда спасителів, справжніх патріотів, які не соромились називати ОУН, УПА, Бандеру героями України, які впевнено говорили, що Україні треба негайно в ЄС і в НАТО. Ющенко і його команда, серед яких були нинішні Кличко, Турчинов, Яценюк, Порошенко, Тимошенко, прийшли до влади ледь не на руках народу, обласкані любов'ю та теплом.
Ну, здавалось – все, тепер нарешті почнеться будування великої Української держави. Але чомусь нічого не змінилося. Державу будувати ніхто так і не почав. Чому? Може тому що мета помаранчевої команди була така ж як і мета сьогоднішньої – вбивство в українцях прагнення до демократії, до гідного, захищеного, забезпеченого життя? Формувалось негативне ставлення до тієї демократії, щоб народ прийняв авторитаризм олігархії?
Як робив Сталін громадян СРСР рабами? Забрав абсолютно все, почав морити людей голодом та безкінечними розстрілами, а потім дав населенню зовсім трохи і вони почали його обожнювати, в населення з'явилась вдячність за шматок хліба, покірність. Громадянин СРСР уже соромився піднімати носа, захищати себе, бо ж він не мав нічого, а потім отримав цілий кусень хліба.
Тож може те саме, але в значно м'якшому варіанті намагається зробити сьогоднішня влада? І може навіть не тільки сьогоднішня, а й попередня: влада Януковича, влада Ющенка, влада Кучми та Кравчука?
Хіба не є вбивством людської гідності, духу та віри в перемогу демократії запровадження контрреволюція, повернення у владу представників Партії регіонів, вливання їх представників в нову надію українців "Самопоміч"? Як розуміти божевільні тарифи, грабунок населення через спекуляції з курсом долара, заяви президента про готовність провести референдум про федералізацію в той час, як тисячі українців на смерть б'ються проти тієї федералізації? Хіба це не є брутальним знущанням над українцями, а особливо військовими?
А здача територій Донбасу, постійні корупційні скандали в уряді, фінансування Порошенком бюджету Росії, підвищення зарплат депутатів в час зубожіння народу – це не вбивство гідності та віри в українцях? Це не формування на десятки років комплексу неповноцінності, друговартості, нікчемності українців? При чому все це відбувається свідомо. В чиїх інтересах? В інтересах якого народу, якої країни? Поразка Революції гідності, головними винуватцями якої є Яценюк та Порошенко – не доказ формування рабської ментальності в українцях?
Запитань, на перший погляд абсурдних, дуже багато. Очевидно одне: ні уряд Яценюка, ні президент Порошенко не працює в інтересах України. Тоді в чиїх?
