понеділок, 09 вересня 2013 07:45

Дорогу проклали за ніч

Автор: Фото: Вікторія МАРЦЕНЮК
  Директор Брацлавської школи-гімназії №1 Оксана Жураківська (праворуч) показує Петру Михайленку підготовлений для першокласників кабінет. У класі зробили ремонт. На партах для кожного учня лежить подарунок
Директор Брацлавської школи-гімназії №1 Оксана Жураківська (праворуч) показує Петру Михайленку підготовлений для першокласників кабінет. У класі зробили ремонт. На партах для кожного учня лежить подарунок

Голова Немирівської райдержадміністрації Петро Михайленко, 36 років, два тижні тому зібрав сільських голів району та попросив скластися на зарплату пожежникам у селищі Брацлав. Працівники півроку не отримували грошей.

По скільки складалися і як визначаєте, хто яку суму має дати?

— Я не говорив, кому скільки здавати. Заборгованість пожежникам була менш як за півроку — близько 200 тисяч гривень. У районі є три пожежні частини — в Немирові, Ситківцях та Брацлаві. Брацлавську фінансувала місцева селищна рада. Тепер вона не здатна її утримувати. Пожежники обслуговують і найближчі до Брацлава села, тому сільради прийняли програму на співфінансування цієї пожежної частини. Давали в середньому по 1,5-2 тисячі гривень. Зараз у міру надходження грошей виплачують працівникам зарплату.

Ви один із керівників, що розвивають район нетрадиційними методами. Аби закупити вікна в лікарню, скликали всіх підприємців і наказали кожному здати гроші. Така система дієва?

— Торік бюджетним коштом засклили три поверхи лікарні, ще треба було два. Після сесії райради пішли з підприємцями до лікарні. Кажу: "Пацани, треба досклити". Усі погодилися. Це називається державно-приватне партнерство. Хлопці не гроші дають, а розподілили між собою, кому що легше зробити. Узяли рахунки, оплатили їх і виконали. Так само спільними зусиллями відремонтували стадіон у Немирові. Вклали туди більше 700 тисяч гривень. Їм було так приємно, бо на відкритті встановили меморіальну дошку з фотографіями і прізвищами меценатів. Ще проклали дорогу до села Остапківці, де цілюще джерело. Бюджетних грошей на неї не було. Туди їдуть багато наших людей і із сусідніх країн. Запропонував — давайте зробимо. Погодилися. Першим приклад показую я. Даю власні гроші. Як меценат засклив травматологічне відділення. Колись працював директором брацлавського заводу доїльних апаратів, потім став засновником кількох приватних підприємств. Вони зараз успішно працюють, звідти  маю прибутки. Щоразу суми різні, все залежить від проблеми.

Три місяці тому за одну ніч удалося полагодити дорогу в Брацлаві. Кажуть, ви побилися об заклад зі своїм кумом, власником Грабівського гранітного кар'єра: він за одну ніч дорогу, ви йому — грамоту.

— Не маю ніякого кума в Немирівському районі. Із Василем Миколайовичем, керівником Грабівського кар'єра, познайомився кілька місяців тому. За програмою приватного співфінансування він зробив за ніч дорогу. Вулицю Карла Маркса всипав відходами щебеню. Весь час їздять вантажівки, тому вдень ремонтувати її було б довше і важче. Кажуть, що дороги треба робити бистро, тоді менше вкрадуть. Керівнику і колективу кар'єра дали грамоти за це. Люди протестують, бо коли їздять машини, піднімається пилюка. Поки що поставили обмеження швидкості до 20 кілометрів на годину. Найближчим часом зробимо ще "лежачих поліцейських". На асфальт шукаємо гроші. Можливо, доведеться знову залучити приватне співфінансування.

З якими питаннями найчастіше приходять до вас жителі району?

— Офіційно прийом по п'ятницях. Якщо звертаються в інший день, не відмовляю. Найбільше йдуть із земельними питаннями — сусіди землю не можуть поділити, або вирішення спадщини. Ще — за матеріальною допомогою по хворобі. У районі багато діабетиків та інвалідів. Як депутат обласної ради маю депутатський фонд, звідти частина коштів іде на благочинність. Люди приходять, навіть коли їм треба 500 чи 1000 гривень.

Який найбільший хабар вам приносили?

— Я в руки коштів не беру, це мій принцип. Доля чиновника така, що завжди хтось хоче домовитись. Я самодостатня людина і можу дозволити собі працювати чесно. Коли пропонують хабара, відмовляю.

Президент вписав вас до кадрового резерву "Нова еліта нації". За які заслуги?

— Торік улітку пройшов спеціальне тестування, за результатами якого беруть до президентського резерву. З України у ньому взяли участь 1120 осіб. Мали б зарахувати сотню, а взяли лише 60 чоловік. Були три тести, кожен по 2,5 години — на знання законодавства, з управлінських якостей та іноземної мови. Ще кожен представляв свою роботу із цікавою ідеєю про розвиток країни чи окремої галузі. Моя робота була про взаємозв'язок машинобудування та сільського господарства. Вигодою для кар'єри не цікавився.

Зараз ви читаєте новину «Дорогу проклали за ніч». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі