16-річна Марина Михайлова народила одночасно з матір"ю

Марина Михайлова стоїть у палаті пологового відділення. Вона тримає на руках новонародженого братика Діму. Поряд стоять ліжечка з її дітьми — дівчинкою Олександрою і хлопчиком Михайликом. Дядько і племінники народилися з різницею в один день. Мама Марини — Автор: фото: Сергій ХІМІЧ

17 лютого у 16-річної Марини Михайлової із села Селище Тиврівського району Вінниччини народилася двійня — донька Олександра та син Михайло. Наступного дня в тому самому пологовому відділенні обласної лікарні її мати 32-річна Яна Ситникова народила сина Дмитра.

— Я сама боялася піти до лікаря, перевірити, чи справді беременна, — говорить Марина, прикриваючи двері дитячої кімнати. — Лише на четвертому місяці мама побачила, що я тільки сплю і їм, їм і сплю. Живота не видно було до шостого місяця. Вона мене за руку — і до врача. Там все і відкрилося.

За ранню вагітність Яна доньку не сварила, бо сама народила її в 16 років. Жінку її матір народила теж у 16. Коли Марина переконалася, що при надії, пішла жити до свого хлопця 20-річного Віктора в місто Гнівань.

— На шостому місяці живіт потроху появлятися став, і Вітя сказав до нього переїжджати. Його батьки мене добре прийняли, — розповідає молода мати. — Зараз я зі своїм братиком Дімою сиджу, бо мама в лікарню поїхала. А Вікторова глядить моїх двійнят.

Марина прислухається, чи не прокинувся хлопчик.

У будинку матері в Селищі вона почувається гостею. Її брат 14-річний Петро переїхав у село Рижавка до тітки , а 6-річний брат Борис — у школі.

Живота не видно було до шостого місяця

— У мене смаки під час вагітності помінялися, кілограмами яблука їла і гранатовий сок пила, — з ногами сідає на диван Марина. — На варену картошку і крабові палочки налягала. Зараз дивитися не можу. А мама погано запахи переносила, особливо її від смаженої цибулі вернуло, коли я картошку зажарювала.

Терміни вагітності у жінок були різними. Але народилися племінники та дядько майже одночасно.

— Я всі схватки проспала, цілу добу були, — сміється Марина. — Діти без проблем народилися — 2300 та 2400 грамів вагою. А от мамі кесарево робили. Та братик тоже здоровенький родився.

Михайлова тягнеться до мобільного. Розмовляє з матір"ю.

— Ні з ким не говори, — чути жіночий голос зі слухавки. — Ше будуть нас на все село позорити.

— Ми з нею як подруги, — каже Марина. — У Гніванському училищі разом учимося, тільки вона на рік раньше поступила — захотіла професію якусь мати. У молодості не могла здобути освіту, бо мене в 16 років родила. А тепер шити вчиться. Я крановщиком або слюсарем буду. Це училище і мій Віктор закінчив.

Сусідки кажуть, що діти Яни Ситникової — від різних чоловіків, мають різні прізвища. Петро, як і Марина, — Михайлов, Борис — Мацишин, а Дмитро — Ситников. Яна нині живе з 38-річним Ігорем Ситниковим. Він хворий на туберкульоз, лікується, тому не може доглядати за дитиною.