Знову не наша влада

— Цього разу, мабуть, буду за Ляшка голосувати, — каже мати за кілька тижнів до виборів. — Цей із вилами хоч порядок там наведе.

— Мамо, та це ж цирк! — сміюся. — У Верховній Раді треба головою працювати. А вилами — на фермі.

В останню мить мати передумує і голосує як завжди — за комуністів. Вони до парламенту не проходять. Але втіхи мало. Там знову опиняться чимало поплічників колишнього режиму — Льовочкін, Бойко, Вілкул, Клюєв і майже 70 нардепів, які ухвалювали диктаторські закони 16 січня.

Я голосував за "Правий сектор", дружина — за "Громадянську позицію". Вони до Ради не пройшли. По мажоритарці ми віддали голоси жінці-візочниці, яка захищає права людей з обмеженими можливостями. Шансів вибороти мандат вона не мала, але потребувала підтримки.

Уперше народними депутатами стають кілька комбатів і бійців із зони АТО.

— Базару нема — хлопці проявляють героїзм, захищають країну, — каже знайомий юрист. — Але хоч убий не розумію, які з них законодавці.

Ми з дружиною підсумовуємо: за діючого президента не голосували, нових нардепів не обирали, у місцевій владі наших висуванців теж нема. Отже, знову не наша влада.

×