пʼятниця, 06 жовтня 2017 07:50

За вибухи в Калинівці мають відповісти міністр оборони, начальник Генштабу й командир частини

28 вересня президент 52-річний ­Петро Порошенко звернувся до керівників силових структур із вимогою знайти і покарати винних у вибухах складу боєприпасів на 48-му арсеналі Збройних сил під Калинівкою на Вінниччині, що сталися за два дні до того.

Служба безпеки на­звала ці події диверсією. Винним загрожує від восьми до 15 років тюрми.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, 48 років, заявив: немає ні доказів, ні показань свідків, що вибухи спровокував ворожий безпілотник. На ­нараді у Раді нацбезпеки й оборони 4 жовтня сказали, що слідство розглядає дві основні версії і скоро їх оприлюднить. Найімовірніше, пожежу спровокували зсередини два одночасні вибухи: у відкритому сховищі й у бункері з бетонними стінами.

— Понести відповідальність за вибухи мають усі: від начальника Генштабу до ­командира ­частини, — каже військовий експерт 45-річний Дмитро Снєгирьов.

— Відомство Віктора Муженка отримало з бюд­жету кошти на інвентаризацію припасів й пожежну безпеку. Їх не використали або спрямували не за призначенням.

Також має відповісти міністр оборони Степан Полторак, — продовжує Снєгирьов. — Мав подати у відставку ще після вибухів у Балаклії у березні цього року. Бо в міністерстві не зробили висновків із позаторішніх вибухів на Сватівському полігоні. Потрібно карати верхівку Міноборони, а не керівництво складу. І не можна обмежитися відставками. Винні мають понести кримінальну відповідальність.

— Вину за події в Новобогданівці 2007 року та в Балаклії весною 2017-го переклали на низи, — каже заступник директора Інституту дослідження екстремізму 38-річний Богдан Петренко. — За Сватове когось зняли з посади, комусь виписали догану. В армії досі діє кругова порука. Якщо рвоне на інших складах, скажуть щось на зразок: а в Калинівці ми відсторонили чотирьох лейтенантів.

Відповідальність має взяти на себе президент. Цього чекає суспільство. Вибухи трапилися в його день народження й на його малій батьківщині — це виклик.

Як діють у подібних ситуаціях в інших країнах?

— І в Європі, і в США трапляються вибухи на складах. Але там, по-перше, посилені заходи безпеки. По-друге, дуже швидко знаходять винуватців. А ми наближаємося до Росії, де щороку стаються десятки трагедій через недбалість.

Маємо не лише назвати імена винних, а й показати людям, як вони покарані.

Ми подавали запит у Генпрокуратуру — за три роки війни зафіксували майже 4 тисячі терактів, із них — 113 диверсій. Покарані лише 10 людей.

Українці не довіряють Генеральній прокуратурі і Генштабу, що розслідують справу. Тому результати викличуть підозру навіть при 100-відсотковій достовірності. До слідства варто залучити незалежних експертів, громадських активістів.

Як посилити безпеку на складах?

— Маємо винести уроки з кожного ­випадку вибухів. Цього досі не зробили. Якщо в Калинівці вчинили диверсію за допомогою дронів — треба розробити систему захисту від них для інших складів.

Також — посилити вимоги до військових. Армія, як ніхто, в цьому зацікавлена. Довіра до війська зараз надвисока — понад 50 відсотків. Армія об'єднує Україну. Гібридна війна триватиме не на лінії зіткнення. Всі сили ворог спрямує на знищення довіри до армії. Міноборони і Генштаб мають це розуміти. Єдиний самозахист — це робота над помилками, очищення і прозорість.

Три склади горіли під час АТО

З 2000 року на артилерійських складах Збройних сил України сталося дев'ять пожеж. Три — під час АТО.

2003-го в місті Бахмут на Донеччині пожежа знищила 10 із 17 складів боє­припасів 52-ї бригади ЗСУ. По вісім років тюрми з позбавленням звань отримали начальник служби ракетно-артилерійського озброєння майор Володимир Бевз і начальник складу прапорщик Валерій Ботнар.

Склади в Новобогданівці Запорізької області вибухали ­чотири рази.

2004‑го причиною визнали кинутий солдатом недопалок. Звільнили з посад начальника Генштабу Олександра Затинайка й головнокомандувача сухопутних військ Петра Шуляка. 2005-го здетонував артилерійський снаряд, який розпилювали військові. Одна жінка померла від поранень. Наступного року були ще чотири невеликі пожежі. Одна з них спровокувала вибух 9 серпня. У травні 2007-го під час утилізації спрацювали пошкоджені боєприпаси. Загинули двоє солдатів. На шість років ув'язнили начальника Новобогданівської частини Сергія Лілова — за недбалість, крадіжку військового майна і службову фальсифікацію. На стільки ж — рядового Олега Селіна. Два роки і чотири місяці тюрми отримав Борис Курбатов із корпорації "Співдружність", що утилізувала набої, — за сприяння у розкраданні.

2008-го загорівся склад під Лозовою на Харківщині. Поранило охоронця. Винними визнали командира частини Олексія Полякова і його заступника Олександра Заїку — не наказали прибрати смітник, з якого почалася пожежа. За півроку обох амністували.

29 листопада позаторік вибухнули склади у місті Сватовому на Луганщині. Загинули п'ятеро людей. Причиною назвали сигнальну ракету, що залетіла на склад. У службовій недбалості звинуватили майора Олександра Литвиненка. Отримав сім місяців і 22 доби в дисциплінарному батальйоні. Половину терміну відсидів у СІЗО, тож був звільнений після оголошення вироку.

23 березня

2017 року вибухнули склади у 65-му ракетно-артилерійському арсеналі в райцентрі Балаклія на Харківщині. Слідство триває.

У вересні 2017-го загорівся склад у селі Новоянісоль під Маріуполем на Донеччині. Причиною називають підпал трави фермерами на полях.

Зараз ви читаєте новину «За вибухи в Калинівці мають відповісти міністр оборони, начальник Генштабу й командир частини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі