четвер, 30 квітня 2015 07:30

"У цій справі найсильніше треба карати міліцію"

— Ігор із хлопцями стояли неподалік кафе "Жарю-парю". Проросійські активісти не пустили їх по вулиці віце-адмірала Жукова. Ті хотіли обійти по Дерибасівській. Під час сутички у сина вистрілили, — каже 62-річний Володимир Іванов з міста Білгород-Дністровський Одеської області.

27-річний Ігор Іванов загинув від вогнепального поранення 2 травня торік в Одесі. Йому прострелили легеню. Працював юристом, був десятником "Правого сектора". Став першою жертвою протистояння.

— Ігоря забрали в лікарню, але допомогу не надавали, бо він правосєк. Врачі боялися, що туди прийдуть сепаратисти, — розповідає товариш з позивним Лисий. — Лише за кілька годин поклали на операцію, але було пізно.

— Від правоохоронців чув, що Ігоря вбив Віталій Будько на прізвисько Боцман. Куля зі зміщеним центром ваги. Стріляв з карабіна, переробленого з автомата Калашникова. Якби не той постріл, то не було би подальшого протистояння та спаленого разом з людьми Будинку профспілок, — додає Іванов. — У цій справі найсильніше треба карати міліцію. Боц­ман стріляв із-за плечей правоохоронців, а вони вдавали, що не бачать.

— Я все время разговариваю с ним. Спать ложусь с ним и встаю. Он — моя гордость, — говорить мати 58-річна Любов Іванова. — Того дня з чоловіком і друзями розпалили на березі моря вогнище, поставили мангал. О пів на п'яту дзвінок з мобільного сина — телефонували з Єврейської лікарні. Був притомний, сказав ім'я та прізвище. Під час операції Ігор помер.

Він завжди мав проукраїнську позицію. Та коли дізналася, що син у "Правому секторі", сварилася. У нас цю організацію демонізували. Ігор переконував: ми нікого не б'ємо, охороняємо людей на мітингах. Після загибелі сина підіймала слухавку його мобільного. Це були хлопці, якими він командував, — студенти з політехнічного, медінституту, архітектурно-будівельного, — продовжує. — До мене на вулиці підходять люди, кажуть: якби не Ігор, у нас теж могло би бути так, як у Луганську і Донецьку.

Керівники одеської самооборони підготували документи, аби загиблих 2 травня активістів Ігоря Іванова та Андрія Бірюкова додали до списку Небесної сотні.

— Ми з дружиною на цвинтарі хочемо встановити пам'ятник, як у Сергія Нігояна. Нічого більш достойного не бачили, — каже Володимир Іванов. — Недавно зустрічався з батьком загиблого проросійського активіста. Ми обидва переживаємо велику трагедію. Треба зробити так, аби наступило примирення.

В Іванових було троє дітей. Донька Ольга померла, Ігор загинув. Лишився найстарший син — 40-річний Володимир.

22 особи звинувачує Генпрокуратура у безладах 2 травня 2014 року в Одесі. Зокрема трьох представників Євромайдану і 19 — з антимайдану. 11 підозрюваних перебувають під вартою, один загинув.

4 працівників міліції звинуватили в бездіяльності під час масових заворушень 2 травня торік. Колишній заступник керівника одеської міліції Дмитро Фучеджі втік у Придністров'я. Троє інших правоохоронців перебувають під вартою. Кримінальні провадження щодо них передали до суду.

Зараз ви читаєте новину «"У цій справі найсильніше треба карати міліцію"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі