"Сіла справа, і так вибрала свою долю"

Тернопілька Уляна Шкляр, 41 рік, 14 лютого 2009-го потрапила в аварію. У маршрутку, в якій їхала, вдарився електропоїзд Тернопіль-Івано-Пусте. Водій і четверо пасажирів автобуса загинули, 14 скалічилися.

— Уже більше року минуло, а я досі тим маршрутом не їжджу. Страх бере, — розповідає Уляна Іванівна. — То був фатальний збіг обставин. Поїзд на 10 хвилин запізнився, у той час його не мало бути на переїзді.

Уляна Шкляр — домогосподарка. Із чоловіком виховують сина 21-річного Андрія та доньку Мар"яну, 16 років.

— Пам"ятаю, заходжу в салон і вибираю, куди сісти. Було кілька вільних місць. Сусідка сідає ззаду і кличе мене. Я сіла справа, біля вікна, і так вибрала свою долю. Бо ті, що загинули, сиділи з лівого боку. Вже потім дізналася, що найбезпечніші місця у маршрутці — ззаду праворуч, біля дверей. Тепер там стараюся сідати.

Водій зібрав у пасажирів гроші і поїхав. Уляна Іванівна, як завжди перед дорогою, перехрестилася і прочитала "Отче наш".

— Дорога була чиста, без снігу, їхали швидко. Я дрімала. Чую різкий гудок поїзда. Відкриваю очі — перед обличчям зелена стіна. Це була кабіна електрички.

Поїзд вдарив маршрутку у лівий бік. Вона відлетів, вдарилася в електроопору і кілька разів перекинулася.

Найбезпечніші місця у маршрутці ззаду праворуч

— Усе відбувалося в долі секунди. Пам"ятаю удар по голові. Потемніло в очах. Нас мололо, як у м"ясорубці. В автобусі був страшний крик. Ми були, як у великій бляшанці. Відчуття, що нічого не можна змінити. Ще удар, і знепритомніла. Прийшла в себе на снігу від запаху нашатирю. Як вибралася, досі не знаю. Бачу, багато людей навколо ходить — пасажири поїзда допомагали. Навколо зойки і стогони. Хтось почав кричати, що можуть зірватися газові балони з автобуса. Я не могла встати. Один пасажир зі зламаною рукою взяв мене на руки і переніс подалі. У такі моменти Бог дає велику силу.

Постраждалих відвезли до обласної лікарні.

— У мене діагностували перелом таза і ключиць. Лікар сказав, що народилася в сорочці. Якогось міліметра бракувало, щоб артерію зачепити. Могла померти.

Уляні Шкляр зробили дві операції.

— Наново вчилася сідати, спускати ноги з ліжка, ходити, — говорить. — Про аварію стараюся не згадувати.

Водійські забобони

— Купив машину чи отримав водійські права — "обмий". Інакше машина поламається, а права заберуть.

— Поставив на машину запчастини від автівки, яка побувала в ДТП — чекай такої ж аварії.

— Не говори поряд із машиною про її продаж. Вона почне ламатися при натяку на розлуку.

— Приснилась аварія — не сідай за кермо.

— Не слухай музику на гучності "13". Або гучніше, або тихіше.

— Якщо в перші дні з машиною трапляються неприємності — позбудься її, бо "не прийшлася до двору".

— Не голися перед далекою дорогою.

— Не сідай за кермо машини, за яку отримав аванс.

— Називай машину лише лагідними словами.

Іван СТОЛЯРЧУК

×