"Росіяни працюють злочинно грамотно"

 

Головний редактор видавництва "Факт" 57-річний Леонід Фінкельштейн вважає, свою функцію Форум видавців у Львові виконує блискуче.

— Мені на Форумі ніколи нічого не заважає — ні спека, ні тиснява у Палаці мистецтв. Це не тусовочне застілля, а спілкування з колегами, авторами, напрацювання майбутніх кроків, боротьба за українську книжку, — каже Фінкельштейн. — Але варто було б побудувати для Форуму велике приміщення, можливо, навіть у Києві. І проводити найбільші книжкові виставки в столиці. Можливо, це помогло б стати Форуму справді міжнародним. Бо на таких заходах основне — контракти з авторами і новими книгорозповсюджувачами. А тут (у Львові. — "ГПУ")ми вже усіх знаємо. Нові обличчя з"являються рідко.

Чому за українську книжку треба боротися?

— В Україні шалена експансія російської попсової літератури. Це призвело до того, що українські книжки видавати невигідно. Вони виходять малими накладами, продаються повільно. Прибуток — умовний.

Додалися особливості кризи по-українськи: середній клас стає бідним, а бідні — ще біднішими. Це вдаряє по книговиданню, яке можна назвати середнім бізнесом. Кредити нам взяти майже неможливо.

Як захистити вітчизняний ринок книгопродукції?

— Його треба не захищати, а створювати. Перший шлях — інвестиції. Ціна українського книжкового ринку — п"ять ніг провідних українських футболістів. Тобто два з половиною гравці. Якщо додати ще чотири ноги — питання буде вирішено.

На форум у Львові люди приходять із грошима, які складали цілий рік. Там виробилася своя культура: можна дешевше купити видання, поспілкуватися з автором, узяти автограф. Але такі заходи треба робити на державному рівні, а не зусиллями кількох ентузіастів.

Чого бракує українській книжці — коштів, авторів, піару?

— Грошей! Наш авторський портфель — на три роки наперед. Але з авторами слід працювати, виховувати їх. Через брак коштів молоді автори видаються без якісного відбору. Вони просто "проштовхують" свої твори.

Чи менше читають у кризу?

— Не думаю. Біда в тому, що українцям ніде брати книжки. На 700 райцентрів не більше 70 книгарень. Навіть у Києві, щоб купити книжку, треба їхати через півміста. А де ви бачили книгарні у спальних районах? Чому, доки галузь не стане прибутковою, не відкриваються муніципальні книгарні?

Як на українців упливає засилля російської літератури?

— Росіяни працюють злочинно грамотно. Вони вимивають звідси гроші й одночасно просувають свою ідеологію. В їхніх книжках нема "Любіть Путіна-Медвєдєва", але опосередковано підноситься думка, що росіяни завжди в усьому праві, а ми — пасемо задніх. Найстрашніше, що українці погоджуються зі своєю другосортністю.

×