пʼятниця, 03 квітня 2015 07:25

П'ять мільйонів цеглин пішло на будівництво Лаврської дзвіниці
2

Дзвін Усіх Святих на Лаврській дзвіниці важить сім тонн. Його відливали на Донецькому  металургійному заводі
Фото: ФОТО: СЕРГІЙ СТАРОСТЕНКО
Панорама з Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври — Успенський собор та Лівий берег столиці. Дзвіниця заввишки 97 метрів

10 років реставрували Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври. Її для відвідувачів відкрили 27 березня.

Двіниця розташована в центрі заповідника напроти Успенського собору. Двері до неї не зачиняються. Тому касирка в синій куртці з фірмовим логотипом просить стукнути ними.

— Як тільки дзвіницю відкрили, від людей відбою немає, — розповідає. — Приходять усякі: і старі, і малі. Дітям цікаво підніматися вгору, рахувати сходинки, а дорослі приходять за душевним спо­коєм. На вихідних один хлопчик три рази піднімався. Кілька відвідувачів боялися сходити вгору — молилися і хрестилися перед підйомом. Після того всі добрішають. Учора приходив чоловік із сім'єю. Поки купував квитки, весь час за щось сварив дружину й сина. Коли спустився вниз, не впізнала — тримав жінку за руку, а другою гладив сина по голові.

Висота дзвіниці — 97 м. Має 374 круті дерев'яні сходинки. Вони вузькі, двом людям важко розминутися.

— Мам, я тільки до 100 вмію щитать, тепер твоя очередь, — 7-річний Іван Романчук із міста Біла Церква на Київщині зупиняється на сотій сходинці. Чекає на матір Олену, 34 роки. Та зупиняється і кілька хвилин відхекується.

— Останній раз так довго тільки на могилу Шевченка піднімалася, — каже вона. — Там хоч є лавки дух перевести. А тут і сісти нема де. Але на дзвіниці раньше була, то знаю, шо воно того стоїть. Такої красоти більше ніде не побачиш.

За 5 хв. піднімаються на третій ярус дзвіниці. Крізь великі незасклені вікна видно бані Успенського собору і Дніпро. Олена спирається на ковану огорожу, просить сфотографувати їх.

— Треба сюди підніматися літом, коли тепло, — насовує Іванові шапку на очі, кутається у шарф і накидає капюшон на голову. — У таку погоду тут довго не погуляєш.

Іван намагається дотягнутися правою рукою до язика 7-тонного дзвону Всіх Святих. Дзвін відлили на Донецькому металургійному заводі до 70-річчя митрополита Володимира. Його прикрашають постаті євангелістів у вигляді янгола, бика, орла й лева.

— Мама, підсади мене, я хоч разок подзвоню, — просить хлопчик.

— Не можна, а то ще оштрафують, — відповідає Олена. — А в мене осталося тільки 50 гривень на дорогу. Всі оддам, а як тоді добираться будемо?

— Нагорі вітер аж до кісток проймає, — за кілька хвилин із дзвіниці спускається киянка 64-річна Валентина Боровікова. Знімає хустку з голови й зав'язує на шиї. — Востаннє була тут майже 30 років тому. На дзвіниці чоловік пропозицію робив. 2007-го святкували 20 років сімейного життя. Дуже хотіли на дзвіницю попасти, але її вже закрили на реконструкцію. На вихідних із чоловіком прийдемо. Молодість згадаємо.

Лаврську дзвіницю звели в 1731–1745 роках за проектом архітектора та інженера Йогана-Ґоттфріда Шеделя. На будівництво витратили 5 млн цеглин. Товщина стін у нижній частині — 8 м. Із державного бюджету на реставрацію виділили 36 млн грн.

— Реставрацію почали, бо під час сильного вітру купол міг злетіти й упасти вниз, — каже 79-річний Анатолій Антонюк, провідний науковий співробітник Києво-Печерської лаври. — Терміново почали закріплювати основу, посилили балки, перекриття і склепіння цегли. Реставрації потребує ще цоколь, мозаїчна підлога другого ярусу, двері. Грошей на це в державному бюджеті поки що немає.

Піднятися на дзвіницю можна щодня з 9.30 до 17.00. Вхідний квиток коштує 35 грн. Для учнів, студентів та пенсіонерів — 15 грн.

Дзвін очищує кров

На Лаврській дзвіниці 17 дзвонів. У них б'ють перед кожною службою.

— Церковні дзвони сповіщають і радість, і смуток, — розповідає дзвонар Києво-Печерської лаври 52-річний Павло Лашкевич. — Частими ударами сповіщали про стихійні лиха чи війну. Трикратні урочисті дзвони — це ознака перемоги. Дзвін в усі дзвони називають найвеличнішим — красним.

Звук дзвонів має цілющі властивості. Він заспокоює, позбавляє нервозності й відчуття страху. Якось на дзвіницю прийшов дідок. Сказав, що хворіє, й уперся лисиною у дзвін. Говорив, вібрація проходитиме крізь тіло й лікуватиме. Кілька тижнів приходив. Коли бачив його востаннє, розповів, що від усіх хвороб позбавився. Дзвони за допомогою інфразвуку омолоджують клітини й очищують кров. Щоб оздоровитися, треба знаходитися на відстані не більш як 5 метрів. Стояти не довше 15–20 хвилин, бо тоді розріджується кров. Настає млявість і сонливість.

Зараз ви читаєте новину «П'ять мільйонів цеглин пішло на будівництво Лаврської дзвіниці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі