"Пенсіонери написів не читають, вони все одно безкоштовно їздять"

 

У лютому в Києві запустили електронний квиток — "Київ смарт кард". Ним можна користуватися в усіх видах комунального транспорту. Послуга поки що працює в тестовому режимі. Пільговики мають оформити й активувати муніципальну "Картку киянина".

Придбати е-квиток можна в метрополітені. На станції Майдан Незалежності на касі висить оголошення: "Тут можна купити Kyiv Smart Card". Черги немає.

— Поки що не продаємо. Не працює термінал, — відповідає касирка в окулярах. — Переходьте на вихід метро Хрещатик. Це кілька метрів.

До виходу Хрещатика йду Інститутською. У холі станції порожньо.

— Не продаємо на цьому виході. Купіть на центральному, біля "Макдональдза", — каже касирка. Спускаюся в підземку.

На центральному виході вистоюю чималу чергу. Е-квиток продають тільки за готівку. Коштує 50 грн. Також для поповнення стоїть термінал. Але не працює.

У тролейбусі №40 тісно. Пасажири передають на проїзд. Багато людей літнього віку. Товстий чоловік впирається у скло дверей лобом. У руці — проїзний на всі види транспорту за 1300 грн. Дехто тягне до валідатора "Картку киянина". Синьої "Київ смарт карду" немає ні в кого.

— "Карточка киевлянина" хоть и ламинированная, а ломается и пачкается. А новую делают только за деньги. Чтобы эту активировать — надо ехать в метро. Я свою карточку в чехол положила, — показує мішечок на зав'язках 77-річна Олена Олександрова. — Бачила, як одна жінка таке придумала. Запхнула карточку в пластиковий пакетик. За вузлик із кишені витягла, приклала і назад сховала. Народ змушений пристосовуватися до сучасних технологій.

Ці картки потрібні, щоб порахувати, скільки їздить пільговиків. Щоб потім перераховувати за них гроші Київпастрансу. Бо ж у нього немає грошей ні на тролейбуси, на на водіїв.

У тролейбусі №3 кондукторка працює тиждень. Не представляється. Зелені очі підведені чорним олівцем, губи нафарбовані рожевим.

— Таких синіх карток я ще не бачила. Всі в основному "Картку киянина" прикладають. Питають багато, де сині продаються. Ви свою в метро купували?

Одна з жінок прикладає "Картку киянина" до валідатора кілька разів — не розуміє, чи спрацював.

— Дивіться, повинні всі лампочки зеленим загорітись і висвітитися "квиток дійсний". Бачите, — кондуктор проводить рукою перед скельцем валідатора. Засвічується ліхтарик — це сенсор. Щоб можна було платити телефоном. Скоро так зроблять. У контролерів поки що немає валідаторів. Можуть людину запитати — який напис загорівся на валідаторі. Пенсіонери написів не читають, вони все одно безкоштовно їздять.

2017-го в Черкасах упровадили електронну оплату проїзду в тролейбусах. Квиток коштує 3 грн. Через банк оплачують одиниці, кажуть кондуктори.

Близько 12:00 заходжу в напівзаповнений блакитний тролейбус 1991 року, який іде по маршруту 1-А від вул. Пацаєва до санаторію "Україна". На стінах вказівники, що можна скористатися електронною формою оплати проїзду через банківську систему "Приват 24".

— Да, пожалуйста! — заохочує кондукторка 54-річна Кіра Донська, невисока смаглява шатенка.

Вводжу пароль до свого віртуального кабінету — простий інтерфейс видає меню із трьох варіантів, один із яких "Транспорт". Далі обираю "Оплата проїзду" — на екрані телефона з'являється рамка для сканування коду. Наводячи на наклейку, телефон за кілька секунд сканує код, показує на екрані квиток. Там зазначено номер тролейбуса, час, дату й вартість проїзду. Унизу зелена кнопка "Закомпостувати". Натискаю і показую кондуктору. Та ствердно киває.

— Таким видом оплати користуються переважно учні та студенти, в кого немає учнівських, — розповідає Кіра Донська. — Нечасто так сплачують. Я сама нікого не інструктую. Нам казали, що є такий вид оплати, але спеціально не навчали. Молоді люди мені перші й показали, що це таке.

— Усі продані мною талони зараховують у мій план. Це те ж саме, що ви мені гроші заплатили б. За бухгалтерії нічого не втрачається і проходить як оплата в мою зміну, — додає Кіра Донська, натягаючи теплий жилет.

У зелений тролейбус 7-А заскакую із трьома жінками років 50. У салоні мене зустрічає пишнотіла симпатична кондукторка років 35. Представлятися не хоче.

— Учора один чоловік їхав, то каже, що переважно тільки так і платить. Йому це зручно. За частотою, то по-різному. Учора ніхто не платив так. Буває троє-четверо за день. У нас на все місто є один старий тролейбус, де встановлена коробка, через яку можна електронними картками розраховуватися.

— Я хоч і продвинута, є смартфон і додаток у телефоні, але користуюся пенсійним посвідченням, — каже 57-річна Світлана Приходько. Поправляє коротку стрижку.

— Пенсіонерів потрібно навчати. Чому місту не виділити на такі технічні курси гроші? Як заплатити за квартиру, як звернутися до лікаря, користуватися банкоматом, — говорить 66-річна Ольга Іллівна, вдягнена у бежевий плащ. — Літні люди не можуть оволодіти інформаційними технологіями сучасного часу. Шахраям їх легко обманути. Я із задоволенням пішла б на курси вивчення комп'ютера. Знаю, що у Львові міська влада турбується про це. А в нас пенсіонерам залишається тинятися базарами та ціни вивчати.

У Вінниці понад два місяці можна розрахуватися за проїзд у транспорті з картки чи за допомогою смс.

— Я розраховуюся, скануючи кю-ар код, — розповідає вінничанка 30-річна Олена Головатюк. — Заходжу в тролейбус, дістаю смартфон, відкриваю програму "Приват 24". Натискаю відсканувати код. Коли сканую, приходить номер тролейбуса й сума оплати. Скануєш, чекаєш контролерів. Якщо їх немає — не платиш. Якщо не назойлива кондукторка, то вона не вимагає показати квиток. Контролерів видно одразу. Заходять на задні чи передні двері й рухаються по салону, тоді натискаю оплату. Раз заплатила за секунду до перевірки, все пройшло добре. Якщо квиток таки купила, то висвічується номер і час дії квитка. Зазвичай це година.

Пасажири розповідають, що хто має старіший телефон, кю-ар код погано сканується.

— Плутанина постійна з тими квитками. Раз неправильно відсканував код. На зупинці зловило код з автобуса і розрахувався 5 гривень замість чотирьох, — каже вінничанин 24-річний Андрій.

Щоб оплатити за проїзд за допомогою смс, треба на номер 877 відправити повідомлення з кодом того маршруту, на якому їдете. Аби заплатити за поїздку в тролейбусі №10, слід відправити код SAB10. Після цього на телефон спочатку приходить повідомлення про отримання заявки. За кілька секунд — повідомлення про оплату. Плата за смс не стягується.

— У Вінниці щодня за проїзд по кю-ар коду розраховуються 3800 пасажирів. Ними користуються частіше, ніж повідомленнями. Але кю-ар коди впровадили 22 січня, а розрахунок повідомленнями 12 лютого, — каже директор "Вінницької транспортної компанії" 61-річний Михайло Луценко.

×