"Не бачимо іншого виходу, окрім перемоги у військовому протистоянні"

 

— Ця війна не може бути виграна позиційним стоянням, утримуванням якихось економічно важливих центрів чи транспортних вузлів. Вона має бути війною постійного маневру силами і засобами. Треба обов'язково завдавати ворогу втрат і нестандартно діяти, — каже лідер організації "Правий сектор", народний депутат України 43-річний Дмитро Ярош. Зараз він лікує поранену руку в Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова.

— На початку в Дебальцевому наших сил було втричі більше, ніж у ворога. А він почав тіснити. Все через неадекватне проведення операцій командуванням. Багато місяців усі в Україні говорять про те, що противник завдасть удар у такому-то напрямку. Врешті виявляється, що наші ні до чого не готувалися. Тут винний не якийсь конкретний генерал. Сама система Збройних сил повністю гнила, дискредитована і деградована. Ніякого її реформування з часів нашої революції не відбулося. Щоб це зробити в короткі строки, потрібна політична воля президента. За війну викристалізувалась ціла когорта офіцерів, яких треба вивести на найвищі посади. А весь той генералітет — звільнити, відправивши когось на пенсію, а когось і за ґрати.

Наш президент або не хоче бути президентом, або, як бізнесмен, щось виторгує в цьому процесі. Можливо, занадто сподівається на допомогу Заходу. Оланди і Меркелі підводять нас до ситуацій, як у Дебальцевому. Наша артилерія працювала досить ефективно, ми завдавали доволі великих втрат противнику. Оголошується перемир'я — і вона замовкає. З боку російсько-терористичних військ стягуються всі резерви, які тільки можуть бути, і починається атака. Артилерія включається, але вже пізно.

Ні Путін, ні Росія ніколи не будуть дотримуватись підписаних у Мінську і будь-де угод. Було очевидно, що не буде ніякого перемир'я. Ситуація може загострюватись. Я одразу ж дав хлопцям вказівку готуватися до активних бойових дій. Навіть усі резервні батальйони привести в повну готовність, розглянути формування ще кількох. "Правий сектор" не бачить іншого виходу, окрім як перемогти ворога у військовому протистоянні.

Ми в розпорядженні верховного головнокомандувача країни, начальника Генштабу і командування АТО. Аби вони тільки хотіли нас задіювати. Кілька днів тому я звертався за автоматами, кулеметами, гранатометами. Зі зброєю ми могли би зайти на Логвіново і взяти під контроль висоти за допомогою нашої артилерії. Відповіді не почули. Таке враження, що "Правого сектора" вони бояться більше, ніж російсько-терористичних військ.

×