1 травня о 00:35 на подвір'ї Свято-Троїцького собору у Луцьку хреститься 49-річна Дарина Сергіївна в жовтій хустці. Її за руку смикає знайома. Цілуються.
— Дашенька, як ви? Серце не турбує?
— Ніно Володимирівно, аби не гірше. Лікар сказав, що в мене кров загуста. Протипоказано нервувати. Чотири місяці не дивлюся новини і серце не болить. Не знаю навіть, хто зараз прем'єр.
Жінка в шкіряному плащі ставить на подвір'ї храму корзину. У ній кільце ковбаси, сирна паска, чотири крашанки і пляшка кагору.
— Ми вино другий рік не носимо, бо ніхто в сім'ї не п'є, — говорить до неї знайома. — Син як влаштувався на роботу, пити кинув. На німецькому заводі за випивку штрафують на 3 тисячі гривень. Перед зміною заставляють усіх дихати в трубочку. Майстер побачив запилений ящик з інструментами. Оштрафував підлеглих на 700 гривень. Довше як півроку ніхто не затримується. Бо обіцяють 6–7 тисяч, а зі штрафами виходить 2–3. А як ваш Вася?
— Поїхав на роботу у Львів. Бо з військкомата почали діставати. По сусідах ходять і питають, чи син тут ночує. Моя мати його на хуторі прописала. Каже, що воювати не пустить. Уже одного внука на війну забрали. Мого ж племінника досі знайти не можуть. ДНК двічі робили. Нема ні серед полонених, ні серед мертвих. Як дзвонив останній раз, казав, що дали їм два старі танки. Один глохне, а в іншому башня не крутиться.
Навколо церкви в селі Сосонка Вінницького району прихожани виставляють кошики.
— Нема стіко людей, Машко, як у минулі роки. Чи ледачі стали, чи бідні, — запалює свічку висока повна жінка в пуховику.
— Скоріш бідні. Заглянь у кошики: пасочки маленькі, крашанок мало. Сама осьо два рублі даю на пожертву, — каже. — Сваха дзвонила з Калинівки (райцентр сусіднього району. — ГПУ). Каже, багато людей сунуло в церкву Київського патріархату. Відколи війна, минають московський храм.
Поряд 35-річна білявка тремтить від холоду.
— У тітки Наді невістка бєрємєнна? Толі вже сорок із гаком років. Да, мам?
— Він її дівкою взяв. Надька всім розтарабанила, що невістка аборт робила. Галя дитинки давно хотіла. По больницях їздили три роки. Купу грошей угрохали в частні клініки. Але нічого, забєрємєніла, у червні родить. Кесарити будуть.
— Якщо побачу пляшку горілки чи ще якийсь алкоголь в кошику — святити не буду, — каже отець із церкви Матері Божої Владичиці України, що у місті Червоноград Львівської області. — Спиртне перетворює людину на скотину.
Дерев'яна церква оточена муром. За нею дитячий майданчик і канатне містечко.
— Щороку він те нагадує. От людину заїло на цю тему, — вусатий чоловік у світлому костюмі cтавить кошик під ноги.
— А що, неправда? Торік під Різдво пияки побили пляшки на дитячому майданчику, в туалетах повиривали лампочки. Одного в тому туалеті й знайшли, спав.
О 17:00 жінка з кошиком стоїть на зупинці в селі Сопошин Жовківського району на Львівщині. Поруч двоє чоловіків років по 40. Добряче напідпитку. Вусатий підтримує за лікоть товариша.
— Пані, дайте ковбаски, а то немає чим закусити.
— Я на неї заробила, майже 100 гривень заплатила, а ти просиш просто так?
— Та ми ж чуть-чуть, хочете — заплатимо. Я колєгу п'ять років не бачив, — киває вусатий на товариша.
Близько тисячі людей стоять у два ряди навколо храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Горбанівка під Полтавою. Неподалік розмовляють двоє 10-річних хлопців.
— Ну що — не матюкався цілий день? — запитує нижчий.
— Не вийшло. Ввечері зайшов у гру на комп'ютері, а там мене за свята під ноль винесли. Не втримався. Брат був у кімнаті — виписав підзатильника. Гроші, що бабуся дала, забрав собі.
3 
1
Коментарі