Два роки поспіль при шаргородському Свято-Миколаївському чоловічому монастирі на Вінниччині діє школа дзвонарів. У ній навчаються хлопці з Шаргорода та навколишніх сіл. На Великдень ансамбль запросили дзвонити в Києво-Печерській лаврі. Хлопці стоятимуть перед входом зі своїми дзвонами.
Керівник гурту 52-річний Олександр Євдокімов навчався дзвонарству в Києво-Печерській лаврі та Почаєві.
— Тут нот не треба, потрібне лише відчуття такту. Хлопці прислуховуються один до одного, кожен виконує свою партію, — каже Євдокімов. — Такі заняття не кожен витримає. У приміщенні гул такий, що неможливо втриматися.
Нині в ансамблі 11 учасників. Їх набрали за оголошеннями у школах. Диригент показує, кому починати грати. Хлопці б"ють у дзвони. За хвилину зупиняються.
— Давайте одягнемо на молотки резинові прокладки, — каже керівник. — Надворі граємо в повну силу, а тут тихше, щоб не полопали барабанні перетинки.
Найбільший дзвін "Благовіст" важить 100 кг, інші — 70, 40, 30, 20, 12, 11, 10, 6 та 5 кг. Кожен має свою тональність. Дзвони замовляли на фабриці в місті Нововолинськ на Волині.
— Це Божа музика. Якщо стояти під "Благовістом", то всі хвороботворні бактерії навкруги загинуть. Наприклад, хворі з лікарні, що біля Володимирського собору у Києві, виліковуються набагато швидше, — каже Олександр Євдокімов.
Чоловік розповідає: чотири роки тому лиття кілограмового дзвону коштувало 113 грн. Нині — понад 200. Придбати "інструменти" допоміг спонсор.
Ансамбль дзвонарів грає у церквах України. Торік у травні протягом тижня дзвонили в Софійському парку в Умані.
— Люди обертаються і дивляться, — каже 15-річний Андрій Заволовський із Шаргорода. — Деякі плачуть, але байдужим ніхто не залишається.
15-річний Дмитро Смалюх із села Довжок Шаргородського району їздить на репетиції за 18 км. Його запрошують на свята дзвонити в сільській церкві.
— Я став шанованою людиною в селі, — усміхається хлопець. — Часто виїжджаємо з концертами. Це єдина можливість побачити Україну. Бо, крім свого села, ми нічого не бачимо.
3 
35413
Коментарі