Більш-менш значні опади на Полтавщині були два місяці тому. Усього у квітні-травні випало 8 мм води при нормі 55 мм.
В облдержадміністрації кажуть, що найбільше збитків спека завдає Семенівському й Оржицькому районам. 76-річний пенсіонер Григорій Семенець із села Онишки Оржицького району говорить, що такої спеки не пам"ятає із середини 1950-х.
— Чи то в 53-му, чи в 55-му був неврожай через засуху, — пригадує він.
20 соток городу Семенця засіяно ячменем. Культура рідка, в"яла й пожовтіла знизу. Чоловік вириває кущик ячменю. Коріння сухе, живі тільки кілька корінців. Поряд — 7 соток кукурудзи. Вона також зів"яла.
— Таке кругом у нас у селі, — каже Григорій Кирилович. — Краще б я озиму пшеницю посіяв. Он у сусіда яка зелена стоїть. А ярі культури негодящі.
Сусід Семенця 30-річний агроном Олександр Мироненко говорить: якщо дощі пройдуть протягом кількох найближчих днів, можна сподіватися на хороший урожай озимини.
— Пшениця саме вбивається у колос. Якщо піде дощ, вологи буде достатньо, щоб колос досяг звичної висоти, а зерно налилося, — пояснює Мироненко. — Нормальна довжина колоска — 10–12 сантиметрів. За посухи він буде на 5–6 сантиметрів нижчий, ще й із дуже дрібним зерном.
Порівняно з ярими культурами озимина стійкіша до спеки. Із зими вона має запас вологи та розвинені корені. В Оржицькому районі з 21 тис. га ярих культур третина — в незадовільному стані.
— Очікували, що зберемо близько 37 центнерів зерна з гектара, — каже начальник управління агропромислового розвитку району Олександр Слинько, 57 років. — Проте зараз можна говорити, що врожай буде відсотків на 30–50 меншим.
Від спеки дуже потерпають ячмінь і овес.
— У мене на 40 гектарах увесь ячмінь пожовтів і зів"яв. Піднявся на 15 сантиметрів угору й починає сохнути, — каже директор приватного підприємства "Хлібодар" із села Кейбалівка Пирятинського району Василь Луценко, 49 років. — Те ж саме і з 20 гектарами вівса й соняшнику. Ніяк не можу засіяти 15 гектарів гречкою, бо земля повністю висушена.
Ячмінь на межі засихання і в Лохвицькому районі, де невеликий дощ був місяць тому.
— Надзвичайно критична ситуація, — стверджує головний аграрій району Іван Петриченко, 59 років. — Кукурудза й соняшник сходять, але їм потрібна волога. Гречку посіяли в суху землю, бо надіялися на дощі. Сходів і досі нема. Ще тиждень такої спеки — й будемо скошувати озимі на корм худобі.
Востаннє погода шкодила селянам 2003 року, коли взимку посіви накрив шар льоду, а літо було спекотним.
— Тоді держава допомогла, — каже Олександр Слинько. — Дали відстрочки з виплати кредитів, і господарства отримали компенсацію. Що нас чекає цього року, невідомо.
Більш оптимістично налаштовані в головному управлінні агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації.
— Жодного гектара зернових від спеки ще не пропало, — запевняє заступник начальника управління Семен Москаленко. — Коренева система навесні в рослин добре розвинулася і дістає до вологи.
З суботи по неділю по області пройшли дощі, переважно зливи. У вівторок в Полтаві та кількох районах області знову був дощ, подекуди — град. Вдень тепература піднялася до +30°С.
Через посуху постраждало дев"ять областей
Найбільше від посухи постраждали посіви у центральних та південних регіонах. Це, за даними Міністерства аграрної політики, дев"ять областей: Херсонська, Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Черкаська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська та Вінницька.
В інших регіонах дощ був. Температура там також нижча на декілька градусів.
— Переживаємо за ячмінь. Він ще не виріс, а вже почав викидати колоски. Цукровий буряк узагалі доведеться пересівати, — бідкається Василь Мельник, 56 років, із Черкаської облдержадміністрації.
Усього знищені посіви на 400 тис. га. З них засіяли знову 43 тис. Крім негоди, підпалюють поля й люди. Так, у Запорізькій області, біля траси неподалік села Високе Михайлівського району, вивезли й підпалили кілька тонн лушпиння соняшнику. Вогонь перекинувся на траву. Винуватця не знайшли.
8 
35413
Коментарі