— Реформування медичної галузі в Україні відбувається безсистемно, — каже 47-річний Олег Мусій, президент Всеукраїнського лікарського товариства. — План дій з реформування медицини, який підписав 2010 року міністр Зіновій Митник, виконаний на 30-40 відсотків. Із законів, які мають супроводжувати реформу, підписані тільки три. Решта лише у проектах.
Які закони необхідні?
— Прийнятий закон про пілотні регіони, де реалізовується реформа, і зміни до законодавства щодо встановлення обмежень для медичних та фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності. Також прийнятий закон про екстрену допомогу. Немає закону про статус медичних установ. Вони мають бути переведені з державних і комунальних підприємств у статус неприбуткових організацій. Немає закону про незалежність професії лікаря. Він розроблявся лікарською громадськістю, але тричі був покладений десь на дно. Лікар має бути суб'єктом підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на медичну практику. А держава повинна замовляти у нього цю послугу, укладаючи контракт. Для успішної реалізації реформи необхідний закон про загальнообов'язкове медичне страхування. Зараз на сайті Верховної Ради таких законів три, але вони не прив'язані до теперішнього стану речей. Невідомо, коли будуть розробляти закон про паліативно-хоспісну допомогу. Треба було робити, як наші сусіди — Польща, Словенія. Там підготували законодавче поле, парламент тиждень присвятив охороні здоров'я. Потім Кабмін тиждень готував виключно підзаконні акти в розвиток прийнятого законодавства. А в нас чотири міністри охорони здоров'я змінилися за два роки. Про яку системність може бути мова?
Коли реформуватимуть медицину по всій країні?
— Наступного року мають підбити підсумки у пілотних регіонах — Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях і місті Києві. Тоді має розпочатися реформування вторинної медичної ланки, тобто спеціалізованої допомоги. 2015 року повинні запропонувати модель для всієї держави. Поки що кінцевого бачення, якою має бути медицина в Україні, немає.
Які проблеми виникли під час реформування первинної ланки?
— Коли почали створювати центри первинної медичної допомоги, виявилося, що там немає кому працювати. Забезпеченість лікарями жахлива. По Україні нестача сягає 20-30 відсотків. Навіть по Києву спеціаліст суміщує дві-три дільниці. Це ненормально. Щоб підготувати адекватного сімейного лікаря, потрібно шість років провчитися в медуніверситеті, а потім три роки пройти медпідготовку в сімейній медицині. Разом — дев'ять років. У нас намагаються за півроку дільничного терапевта перекваліфікувати на сімейного лікаря.
Що дасть доплата лікарям за точність діагнозу і кількість пацієнтів?
— Сімейний лікар по суті зможе отримувати дві теперішні зарплати. Але для більших зарплат йому потрібно ставати приватним підприємцем, з яким укладає контракт управління охорони здоров'я. Тоді лікар отримуватиме бюджет на лікування тієї кількості пацієнтів, які його обрали. Зарплати найкращих лікарів становитимуть до 2 тисяч євро.
Коментарі
1