— Квартиру сдаю более трех лет. Не хотела оставлять ее пустой. Боялась, чтобы не забрали местные главари, — каже 38-річна Яна Окуловська з окупованої Хрестівки — до 2016 року Кіровське, на Донеччині. Тимчасово живе та працює в Маріуполі. — Знайшла орендаторів через знайомих. Не захотіла відправляти оголошення в соціальних мережах. Легко натрапити на нечесних людей. Можуть винести техніку й не заплатити. За квартирою придивляється сестра. За двокімнатку біля лікарні прошу 285 гривень на місяць. Уся сума йде на комуналку. Якщо щось лишається — витрачаю на їжу в ДНР, коли приїжджаю.
У Донецьку зняти квартиру в центрі міста коштує втричі дорожче. Господарі не укладають договорів із орендаторами. Просять заставу в сумі місячного платежу.
— Люди из маленьких городов вырываются в Донецк. Приезжают даже из Мариуполя и Волновахи работать на оккупированную часть и снимают квартиры, — говорить рієлторка 41-річна Марина Рак. — Популярний район — Ворошиловський, бо є центром міста. Його не обстрілюють. Поряд — обласна лікарня, університет, супермаркети, хороша транспортна розв'язка, є ставок і безліч кав'ярень. Найдешевша однокімнатка — 1200 гривень без комуналки.
Недорогі квартири для оренди — в Петровському, Куйбишевському, Київському районах Донецька. Через постійні обстріли мало людей винаймають тут житло. Вартість двокімнатки — 489 грн без комунальних послуг.
— Квартиранты обокрали нашу квартиру, — розповідає 38-річна Валентина Сидоренко з Макіївки. — Ми переїхали сім'єю у Дніпро. Здавали житло парі за 2 тисячі гривень. Половину йшло на комунальні послуги, другу частину залишали собі. Не просили паспорта й залишку. Сказали, що повернемося за два місяці. Коли приїхали додому, зникла мікрохвильовка й картина. Зараз пустили пожити родичів.
Рієлтори в Донецьку просять за послуги 3% вартості квартири.
Найдорожче житло тут продають за 7,8 млн грн. Має шість кімнат із гардеробом, ванні, кабінет. Господарі залишають італійські меблі й техніку "Епл". Є підлога з підігрівом, у кухні стоїть очищення і пом'якшення води. Дім розташований у центрі міста поблизу вулиці Артема. Охороняється, є ліфт. У ціну входять два паркувальні місця. Рієлтори пропонують розбити суму на шість платежів.
У Луганську зняти квартиру можна, оплативши комунальні послуги.
— Коли почалася війна, мені запропонували роботу в Києві. Батьки здали в оренду мою квартиру, — каже 32-річна Олена Сенченко з Луганська. Із 2014-го живе у столиці. — Однокімнатку маю у віддаленому районі так званої столиці ЛНР. Здаю тільки за комуналку — 204 гривні. У квартирі — євроремонт, уся необхідна техніка, інтернет. Було шкода її залишати порожньою. Із орендаторів просили тільки фото паспорта. Якщо щось украдуть — знайдемо за пропискою.
На сайтах оголошень за квартиру в непідконтрольному Алчевську просять 407 грн. Має дві кімнати. Пропонують зробити ремонт у ванній і кухні — тоді можуть віддати під викуп.
Вартість комунальних послуг залежить від прописки
Із 2014 року для населення на окупованих територіях вартість комунальних послуг не зростала.
— Вартість кубометра природного газу — майже 97 копійок. За кіловат електроенергії платимо 25 копійок за обсягу споживання до 150 кіловат, — розповідає 57-річний Іван Каліновіч. — Квартплата за один квадратний метр виходить до 2 гривень. За кубічний метр води — 2,45 гривень. Вартість комунальних послуг залежить від проживання людей у квартирі. Якщо прописані двоє, плату за газ стягуватимуть більшу. Це стосується і вивозу сміття. Але для місцевих жителів комуналка за місяць виходить 300–400 гривень. Для мінімальної пенсії у 1300 гривень — це великі кошти.
Коментарі