"Кирилиця погано передає українську. Просто ми звикли"

— Маючи кириличну абетку, Україна ніколи не вийде з-під впливу Москви, — вважає мовознавець Юрко Зелений, 44 роки. — Письмо — одна з ключових ознак самовизначення. Фізичні кордони значення втрачають. Вся Євроатлантична цивілізація використовує латинську абетку. Виняток — Болгарія, найбідніша країна Європейського Союзу. Стратегічне завдання України — зав'язати з "совком". Без переходу на латинське письмо цього ніколи не зробимо. Азбука — питання національної безпеки.

Якщо відкинути політику, чи потрібна зміна азбуки суто з філологічного погляду?

— Кирилиця погано передає українську. Просто ми звикли і цього не бачимо. Візьмімо хоча б йотовані. Маємо літери "я", "ю", "є", "ї". Де йотоване "йо"? Коли вони пом'якшують попередню приголосну, а коли читаються як двозвук "йа"? Для нас воно звично, бо вчили з першого класу. Для іноземця це все — загадка.

Чи варто воювати, якщо традиціоналістів у цьому питанні більше? Захищатимуть наше традиційне письмо.

— По-перше — не традиційне, по-друге — не наше. Кирилицю насильно нав'язали з приходом християнства. До того були риски і різи. Це прототип етруського письма, з якого після Х століття з'явилася латина. Діловодство королівства Данила Галицького велося латинською мовою і латинковою українською. Рукописи доби Богдана Хмельницького творили українською мовою латинською абеткою.

Що робити з накопиченою літературною спадщиною?

— Навряд чи багато українців читали нашу літературу в оригіналі. Я би подивився, як вони розбирають первинний вигляд "Енеїди" Котляревського. Без словника би трьох рядків не подолали. Там до кожного вірша півсторінки— тлумачення слів. Мало не кожен класик послуговувався іншою абеткою. Шевченко писав російським транслітом, використовував навіть літеру "ы", Пантелеймон Куліш — так званою кулішівкою, Михайло Драгоманов — драгоманівкою.

Зараз є додатки, які трансформують друкований текст із кирилиці на українську латинку. Тому перевести всю літературу на нову абетку можна буде двома клацаннями мишки.

Хто виступає проти?

— Чи не найбільше — жителі Західної України. Це дивно, бо ж мають під боком словаків, румунів, угорців. Натомість на українську латинку працюють люди в Києві, Харкові, Херсоні. Підтримують перехід російськомовні біженці з Донбасу, які хочуть, щоб їхні діти спілкувалися українською. Люди, які 10 років тому переїхали з Маріуполя в Польщу, сказали мені: "Якщо хочемо зберегти живою українську мову, без латинської графіки — ніяк".

Яким бачите перехід?

— Починати варто вже зараз. 100 років тому Ататюрк перевів турків із в'язі на латинку за одну ніч. А тоді не було таких технічних умов, як нині. Українці довго чухаються, тому все проґавлюють. Якщо 1 вересня почати в школах вивчати латинську абетку, через 10 років матимемо покоління, яке володітиме українською мовою в такому вигляді. Покоління 24–45-річних знає латинку завдяки електронній пошті, СМС-переписці. Літнім людям ця наука дасться важче.