Два дні у Вінниці мітингують працівники місцевого підшипникового заводу. Позавчора вони перекрили рух на центральних вулицях.
4 лютого від інфаркту помер директор заводу, 42-річний Олександр Годун. На його робочому столі знайшли розсипані таблетки. Годун кілька днів лежав непритомний у лікарні й помер. Заводом керував останні півроку. Працівники розповідають, що непрямою причиною смерті були конфлікти на підприємстві, які точилися між власником і трудовим колективом. Кажуть, у директора були добрі стосунки з працівниками. І що він буквально розривався між ними та хазяїном.
— Ми з директором не мали жодних конфліктів. Навпаки, це був єдиний керівник, який нормально спілкувався з колективом, — каже "ГПУ" керівник профспілкового комітету 47-річний Петро Тютюнов.
10 лютого працівники заводу пікетували Вінницьку облдержадміністрацію. Після цього губернатор Вінниччини Олександр Домбровський виступив на телебаченні й дорікнув робітникам, що Годун помер саме через подібні акції протесту. Це ще більше розлютило заводчан. 11 лютого вони знову вийшли на мітинг.
— Хіба це ми його довели? — кричить колегам Тетяна Ворівська, член заводського страйкому. — Давайте складемо списки тих працівників, хто помер, так і не отримавши зарплати.
Люди почали викрикувати прізвища співробітників. Загалом назвали шістьох. Серед них — 52-річного Василя Чернегу, який повісився у 2008-му, бо півроку не отримував платні. У записці Чернега написав, що не може прогодувати двох дітей. Торік на заводському мітингу знепритомнів і за тиждень помер від інфаркту головний технолог підприємства Юрій Мідляр. Він у 1967-му виточив перший вінницький підшипник. Померли також Віктор Міщук, Ганна Гнида, Петро Тушук і Леонід Зеленюк. Усі вони не дочекалися заборгованої зарплати.
10 лютого на мітинг до вінничан уперше приїхав представник власника заводу — народного депутата-"регіонала" Олександра Лєщинського.
— Дотепер ніхто від нього жодного разу з колективом не зустрічався, — каже "ГПУ" Петро Тютюнов.
За кращих часів на заводі працювало 10 тис. робітників. Нині трудиться 40 людей, іще 600 перебувають у вимушених відпустках. Заборгованість заводу перед працівниками сягає 5 млн грн. Востаннє їм платили у грудні — за травень.
— У січні ЖЕК на два дні відключив електрику в заводських будинках, — говорить Тетяна Ворівська. — Бо не проплачено за комунальні послуги. А в нас електроплити, ми навіть їсти готувати не могли.
Коментарі