— Боюся, що нам не відкриють візу на чисті паспорти. Робота в Польщі вже є, а документи не готові, — каже киянка 37-річна Ірина Муляр.
О 13.40 йде до посольства Польщі на вул. Ярославів Вал. З дошки оголошення дізнається, що візу треба оформляти у консульському відділі посольства на вул. Богдана Хмельницького. На заробітки у Вроцлав їде з чоловіком Борисом, 39 років.
— За закордонні паспорти агентству віддали по 1,7 тисячі гривень, бо робили за 10 днів. Там же за 150 євро пропонували робочу візу на півроку. Прийшли подивитися, чи є сенс економити, — розповідає Ірина дорогою до консульського відділу.
За оформлення візи тут треба заплатити 35 євро, подати заповнену візову анкету, закордонний паспорт, копію сторінок із шенгенськими візами, що отримали протягом трьох останніх років, знімок 3,5x4,5 cм, медичний страховий поліс, довідку з місця роботи про розмір зарплати за півроку. Ірина фотографує перелік документів на телефон.
— Знайшли роботу на заводі, де виготовляють пінопласт і поліетиленові пакети. Платять 11 злотих за годину, — продовжує. — Це 65 гривень. Щомісяця дають 200 злотих премії — 1,2 тисячі гривень. Якщо будемо працювати по 10 годин п'ять днів на тиждень, за місяць отримаємо з чоловіком 26 тисяч гривень. Планували поїхати у червні на ягоди, але сина не було на кого залишити. Сестра поїхала збирати малину. За місяць заробила 6 тисяч гривень, хоч обіцяли 10. Цього року ягоди дрібні, погано вродили.
О 15.10 біля польського консульського відділу на Богдана Хмельницького під жовтою парасолею ховається від сонця Оксана Фраюк, 29 років.
— Чекаю на чоловіка, — розповідає. — Пішов забирати паспорт. 20 серпня їде у польське місто Ґдиня утеплювати фасади. Обіцяють безкоштовне проживання і платити 12 злотих на годину — 72 гривні. Мусить працювати 10 годин на день. За вакансію винні фірмі 150 доларів. Щоб не розвели нас, як лохів, домовилися про оплату після працевлаштування. Василь з 18 років по шабашках ходить. Має золоті руки, але заробити в Україні не дають. Скільком людям хати побудував, але навіть на кімнату в гуртожитку не має. Прораб спочатку обіцяє одне, а платить удвічі менше. Решту — собі в кишеню. Краще на поляка працювати. Фірма, через яку знайшли роботу, агітує мене їхати за Васьою. Є місце на м'ясокомбінаті. Матиму на 4 злотих менше.
Бородань Ігор обіцяє паспортні фото за 5 хв. Це коштує 35 грн. Світлини робить у фургоні неподалік. Страховку від 170 грн і візову підтримку пропонує 45-річний Северин:
— Біля посольств кожен заробляє, як уміє. Одні мають на страховках і перекладі документів, інші записують заробітчан на швидкі курси польської та англійської. У мене є знайомі, які за тиждень можуть зробити паспорт за 2 тисячі гривень. Через агентство за 300 євро можна купити візу в чистий паспорт на півроку. За 100 доларів — знайти роботу в будь-якому місті Польщі. Ті, хто не мають роботи в Києві, виїжджають туди сім'ями. Але треба працювати на ногах 14 годин. Багато наших подаються в Італію і Німеччину. На сезонні роботи з липня до кінця вересня — у Велику Британію і Фінляндію.
На сусідніх будинках є вивіски з рекламою бюро перекладів, страхових компаній, курсів іноземних мов. З десяток фірм обіцяють виготовити закордонний паспорт за тиждень, оформити візу в будь-яку країну, допомогти знайти роботу за кордоном та укласти шлюб з іноземцем, забронювати готель у будь-якому місті світу, автобусні й авіаквитки.
— Тут усі добре мають, — пояснює Северин. — До обмінника весь день стоїть черга, а на каві у мобільній кав'ярні дівчата до 2 тисяч за день вторговують. Хостелів повідкривали на кожному кроці. Доба коштує від 80 гривень. За день усі документи зібрати непросто, тому багато хто з приїжджих лишається ночувати.
2 
1
Коментарі