пʼятниця, 03 вересня 2010 07:12

На горі Кіліманджаро скрізь стоять туалети

Автор: фото із сімейного архіву Володимира Костенка
  Киянин Володимир Костенко стоїть на горі Кіліманджаро. Це кратер, який навколо оточують гори вулканічного походження. Вершина його покрита снігом
Киянин Володимир Костенко стоїть на горі Кіліманджаро. Це кратер, який навколо оточують гори вулканічного походження. Вершина його покрита снігом

П"ять днів піднімався на Кіліманджаро журналіст із Києва Володимир Костенко. Висота африканської гори — 5895 м.

— У нас не було кисневих масок, навісного поруччя, карабінів, мотузок. Альпіністське спорядження не потрібне, бо Кіліманджаро порівняно нескладна гора, — каже 58-річний Костенко. — Коли дійшли до вершини, над екватором сходило сонце. Але нам було не до романтики. Усе боліло, крутилася голова, почалася депресія. Мороз стояв градусів із 15, і йшов дрібний, як пісок, колючий сніг. Це було наприкінці січня.

Кіліманджаро — це велетенський кратер, який навколо оточують гори вулканічного походження. Вершина його видовжена, покрита снігом. Володимир Іванович каже, сніг настільки чистий, що його можна їсти.

— Із нами йшли місцеві охоронці, носильники і кухар. Група супроводу входить в оплату за сходження і є обов"язковою. Негри йшли попереду, щоб першими прийти в табір і організувати відпочинок. Кухарі готували старанно, аби отримати більші "чайові". Хоча на висоті після 4 тисяч метрів апетиту немає. Пропонували рис, салати, екзотичні приправи, соуси, буйволяче і куряче м"ясо. Смажили щось подібне до наших млинців і чебуреків. Носильники несли намети, харчі, одяг. Відпочивали ми кожні 2 години по 15 хвилин. Хотілося пити. Воду набирали з гірських озер, кип"ятили її.

Маршрути Кіліманджаро охайні, на території таборів стоять туалети. Тур у гори Танзанії замовляють електронною поштою. Обговорюють програму сходження з місцевою туристичною фірмою.

— Спершу ми піднялися на гору Меру. Від неї до Кіліманджаро кілька десятків кілометрів. Меру — нижча, має 4566 метрів. Це було тренування по акліматизації. Самостійно підніматися горами Танзанії забороняють. Можна неофіційно домовитися з місцевими провідниками, вони візьмуть дешевше. Після сходження ми замовили поїздку на сафарі, подивитися на диких тварин у природних умовах.

Так позбивав пальці об каміння, що досі чорні нігті злазять

Переліт з України до Кенії й назад коштує $730. Звідти 8 год. добираються на автобусі до Танзанії. Уся мандрівка Володимиру Костенку обійшлася у $3 тис.

— Під час сходження на вершину в багатьох туристів починається гірська хвороба. У кожного вона проявляється по-різному і на різних висотах. Це реакція організму на зниження атмосферного тиску, розріджене повітря і брак кисню. На висоті 4300 метрів у наметі я пережив цей стан. Важке переривчасте дихання не давало заснути. Готувався до найгіршого, хоча розумів, що це прояви гірського нежитюі й за годину-півтори вони пройдуть. У такі моменти головне не панікувати. Якби така лихоманка сталася в буденному житті, то серцевого нападу, мабуть, не минути. Зі мною йшов 23-річний чоловік — тренований, не вперше в горах. Перед вершиною він зламався психологічно, хотів вертатися. Страх — теж прояв гірської хвороби.

Особливо важко підніматися серед ночі. Важливо не дивитися назад.

— Ми мали налобні ліхтарі, постійно дерлися по камінню. При великому напруженні можна було втратити контроль і послизнутися. Я мав хороші гірські черевики, але так позбивав пальці об каміння, що досі чорні нігті злазять.

Володимир Іванович каже, Танзанія — країна арабіки і робусти.

— Місцева кава особливо смачна. Не порівняти з тією, що продають у нас. До Танзанії їдуть також, щоб подивитися на екзотичних звірів, познайомитися з племенами масаїв, побувати на узбережжі Індійського океану чи на острові Занзібар.

Зараз ви читаєте новину «На горі Кіліманджаро скрізь стоять туалети». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі