Капітан збірної СРСР допоміг італійцям єдиний раз виграти Євро

12 червня в Римі має стартувати 16-ий за ліком чемпіонат Європи з футболу. Згадуємо долю переможців попередніх першостей.

Третій за ліком Євро виграла збірна Італії. Розлючені невдачею на Кубку світу-1966, де вони умудрилися програти збірній Північної Кореї, італійці будь-що прагнули реабілітуватися на домашньому Євро. І їм це вдалося, хоча не без допомоги фортуни.

У фінальній стадії грали чотири збірні – Італія, Югославія, Англія і СРСР. У першому півфіналі Італія – СРСР комуністи травмували нападника "Мілану" Джанні Ріверу. Замін не було. У чисельній меншості Італія дотягла до кінця додаткового часу. Замість пенальті тягнули жереб. Капітан СРСР Альберт Шестерньов обрав герб на двофранковій монетці, а випала копійка.

У другому півфіналі Югославія дотиснула Англію з голом Джаїча на 87 хвилині.

Перший фінальний матч закінчився внічию – 1:1. Італійці визнавали, що нічиєї не заслуговували, але зуміли врятуватися за 9 хвилин до кінця. Призначили перегравання. Югославія виставила той самий склад, а Італія замінила 5 гравців. Це дало перевагу в свіжості – господарі виграли – 2:0.

Воротарем чемпіонів був Діно Дзофф. Тоді "тато Діно" грав ще за "Наполі". Однак у 1973 році у 31-річному віці перебрався до "Ювентуса", де відіграв 11 сезонів. На Кубкові світу-1982 в Іспанії став чемпіоном світу в 40 років, прославившись блискучими сейвами в грі проти Бразилії.

 

Закінчив грати через рік. З 1988 – тренер. Був наставником "Ювентуса", "Лаціо", "Фіорентини". Разом зі збірною Італії ледь не виграв Євро-2000. У фіналі збірна Франції врятувалася лише на останній хвилині, а в доданий час забила переможний гол. З 2005 року Дзофф вже не тренує. Працює експертом на телебаченні.

Захисник Джачінто Факетті все життя грав за "Інтер". Тренера Еррера побачив у ньому задатки форварда, але перекваліфікував у захисника. І не помилився, бо за всю кар'єру Джачінто забив 75 голів. Був суперсучасним фланговим захисником – біг уперед і встигав повертатися. Виграв з "Інтером" два Кубки чемпіонів і два Міжконтинентальні кубки. У 1970 став віце-чемпіоном світу. Зі збірною попрощався в 1977 році. Загалом зіграв за клуб 629 матчів. Потім тренував рідну команду, був спортивним директором і навіть президентом. Помер 2006-ого від раку підшлункової залози.

 

Легендою "Інтера" був Сандро Маццола – син легенди "Торіно" Валентино Маццоли. Він грав на фланзі півзахисту. З клубом виграв 4 титули чемпіонів. Закінчив кар'єру в збірній на невдалому Кубку світу-1974. Згодом працював адміністратором "Інтера". Досі коментує матчі улюбленої команди.

Автор переможного голу в повторному фіналі нападник Луїджі Ріва все життя грав на Сардинії за "Кальярі". Забив за збірну 35 м'ячів. У 1970 привів свій клуб до єдиного в історії чемпіонства. "Ювентус" давав за Ріву 9 своїх гравців, але Луїджі відмовився переїжджати в Турин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переможний гол у ворота збірної СРСР забив невдаха-священик

– На Сардинії кожен рибалка запрошував мене скуштувати риби, а кожен м'ясник – ковбаси. Я не міг підвести людей. Тоді я грав не за гроші, а за народне визнання.
Ріва претендував на "Золотий м'яч" в 1969 і 1970 роках. Але забракло дещиці. В 1969 він став другим, а наступного року – третім. Зараз Луїджі очолює футбольну школу в Кальярі й має посаду в федерації футболу Італії.

Найбільшою зіркою тієї збірної Італії був плеймейкер "Мілана" Джанні Рівера. Саме його травмували гравці збірної СРСР у першому матчі.

А вже наступного року Джанні виграв Кубок чемпіонів проти "Аякса" – 4:1 і віддав дві гольові передачі. Взимку "Франс Футбол" номінував його на "Золотий м'яч".

 

У 1970 на світовій першості в Мексиці грав по тайму в нападі із Сандро Маццолою. Лише у фіналі тренер випустив його на 6 хвилин, замість звичних 45. Утім здолати неперевершену Бразилію не зміг би й він. Останній матч за збірну зіграв в 1974 році. Після завершення кар'єри був віце-президентом "Мілану". Пішов із посади в 1986, бо не поділяв радикальних поглядів Сільвіо Берлусконі. Ударився в політику. Кілька разів обирався депутатом Європарламенту від соціалістичних та центристських партій.

Діно Дзофф був тренером збірної Італії на Євро-2000. У фіналі Італія грала з Францією і вела – 1:0 на останній хвилині. Але французи зуміли зрівняти рахунок, а в доданий час забили переможний гол.

×