Едуард Стрельцов помер наступного дня після дня народження

22 липня 1990 року в Москві від раку легень помер найкращий гравець московського "Торпедо" Едуард Стрельцов.

Вже в 15 років він на рівних грав e команді дорослих футболістів. При цьому завжди мріяв грати в "Спартаку" - а в результаті пов'язав своє спортивне життя з московським "Торпедо".

Прийшовши в команду автозаводців, молодий футболіст відразу ж заявив про себе як про лідера. Незабаром 17-річний талант досяг, здавалося б, неможливого - він одягнув майку збірної СРСР. Не дивно, що такий різкий кар'єрний зліт буквально запаморочив голову.

Переважна більшість радянських уболівальників просто обожнювали свого кумира, а невелика частина партійного істеблішменту дуже підозріло стежила за тим, як Стрельцов ставав все більш некерованим. Розкішні світські вечірки, модний "прикид", що викликає заздрість, модна зачіска, п'яні бійки - це і багато іншого дивно уживалося в людині, яка забувала себе на футбольному полі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мулатки оголювалися перед нами всю ніч"

Арешт стався в ніч з 25 на 26 травня 1958 року - напередодні поїздки Стрельцова в складі збірної на фінальну частину Кубку світу, де, за тодішніми розкладами, він повинен був стати найкращим нападаючим. Чотири дорослих дядька, серед яких було три футболісти збірної СРСР - Стрельцов, Огоньков і Татушин - вирушили на одну з підмосковних дач погуляти з дамами. А на ранок з'явилася заява від однієї з дівчат про те, що громадянин Стрельцов її зґвалтував. Едуарда негайно заарештували, при цьому не тільки позбавили звання заслуженого майстра спорту і "відчепили" від збірної, яка виїхала до Швеції без свого лідера, а й засудили на 12 років.

Злі язики стверджували, що Едуарда покарали за відмову одружитися на доньці міністра культури СРСР Катерини Фурцевої.

На свободу Стрельцов вийшов достроково, в лютому 1963 року - у в'язниці він відрізнявся зразковою поведінкою і сумлінним працею. Ще два роки працював на заводі, бо партійне начальство забороняло йому повертатися у футбол.

Його сучасники кажуть, що повернувшись у великий спорт, Стрельцов виглядав важчим, менше рухався, але як і раніше багато забивав, за що і любили його вболівальники.

Популярність його була настільки велика, що в 1967 році йому повторно присвоїли звання "Заслужений майстер спорту".

З футболу Едуард пішов в 1970 році. До того моменту він уже рідко виходив на поле і ще рідше забивав. Закінчивши ігрову кар'єру, Стрельцов став дитячим тренером і працював у школі "Торпедо" аж до своєї смерті – позначилися шкідливі умови праці в колонії. На початку 1990 року Стрельцова поклали до лікарні з пневмонією, там же поставили діагноз - рак. Помер 22 липня 1990 року - на наступний день після свого 53-річчя.